Знання-наш розум . уміння не приходить саме,здобувається . суддя-помічник народу . подорожжю ми розмовляли . я роблю все навмання . встав-зрання . ти ллєш на мене воду .
1. уточнюючі означення.
2. дієприслівниковий зворот
3. підрядний сполучник "що"
4. уточнюючи додаток
правопис прийменника з іменником ( окремо)
чергування приголосних у корені (х-с)
правопис м"якого знаку для пом"якшення приголосної між коренем й іншими частина слова ( суфіксом)
дієслова на -ть, пишуться з Ь у -ться
м"який знак у корені слів для пом"якшення приголосної
правопис йо( після голосною завжди йо ) ,
правопис складних іменників, що означають військові посади
подовження н в іменниках сер. роду 2 відміни
правопис апострофа після м перед я
1) Цього хлопця всі вважали невдахою
2) Все далі крокує час невблаганний
3) "Негайно батьків до школи!"- крикнула вчителька
1. г) Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.
2. г) Скрізь, де пройшов дощ, свіжо - нарешті дочекалися прохолоди.
3. в) Тим часом обважнілі садки півдня осипались абрикосами, земля вже ними була встелена, що ніде й вступити.
4. в) Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда й, обважнілий, поринув у солодкий сон.
5. в) В*ячеслав, верф*ю, ін*єкція, Х*юстон, без*язикий