Крепость- это сооружение для ведения оборонительных действий. в истории крепости применяли для обороны с древнейших времен в нашей истории много примеров мужественных гарнизонов оборонявшихся в крепостях с древних времен до наших дней крепость имеет важно стратегическое значение.
<span>Утворення (6-7 ст.)<span>[ред.<span> • </span>ред. код]</span></span><span>Спочатку хозари були одним з численних кочових племен, що пересувалися з Азії в ході Великого переселення народів. Вони розмовляли однією з ранніх тюркських мов і, як можна судити з непрямих даних, мабуть, належали до племен огузької групи, перші з яких з'явилися в Європі в 463 році. Перші повністю достовірні згадки про хозарів з'являються, як вважається, не раніше VI сторіччя. В якості їх європейської батьківщини в джерелах фігурує область Берсилія, що розташована в рівнинній частині сучасного Дагестану.</span><span>У 1-й половині VI сторіччя хозари знаходилися під впливом об'єднання савірів, у складі їх військ здійснювали успішні набіги наЗакавказзя. Володівший цим регіоном Сасанідський Іран насилу утримував цей натиск. При шахові Хосрої (531—579) перси побудували знамениті Дербенські укріплення, які перекрили вузький прохід між Каспійським морем і Кавказькими горами, але все таки не стали панацеєю від нашестя кочівників. Традиція приписує Хосрою будівництво майбутніх міст хозарів в Дагестані —Беленджеру і Семендеру.</span><span>У 562 році савірів розгромлено й разом з частиною хозар переселено в Закавказзя. Уламок савірського союзу продовжував існувати в Дагестані, де пізніше був відомий під ім'ям «гунів».</span>
Аграрная реформа,отмена крепостного права
Власть последних королей из династии Каролингов во Франции очень ослабла.
Французское королевство состояло тогда из 14 крупных феодальных владений. Многие феодалы имели более обширные земли, чем сам король. Крупные феодалы — герцоги и графы — считали короля «первым среди равных» и не всегда подчинялись его приказам.
Королю принадлежало владение на северо-востоке страны с городами Париж на реке Сене и Орлеан на реке Луаре. Но король не был полным хозяином даже в собственном владении. На его землях возвышались крепости непокорных вассалов.
Король не имел власти над всей страной. Он не издавал общих для страны законов, не мог собирать налоги с ее населения и жил со своим двором за счет доходов от собственных имений. У короля не было ни постоянного войска, ни оплачиваемых чиновников, а его военные силы состояли из отрядов вассалов, получавших феоды в его владении.
<span>В противовес Каролингам в то время выдвинулись богатые и влиятельные графы Парижские. В конце X века крупные феодалы Франции избрали королем графа Парижского — Гуго Капета. </span>
