Він був добрим та чуйним хлопчиком.Михайло був допитливою дитиною.А особливістю його було те,що він мав добре серце.Любив тварин.
Життя давніх словян було героїчним і складним. Спустошливі набіги ворожих кочівників, татаро-монгольських нападників. Тільки сміливий опір, спільні зусилля народу, сили рідної природи допомагали русичам захищать рідну Вітчизну.
У творі "Захар Беркут" представлено яскраві образи захисників Батьківщини - волелюбні тухольці, очолювані мудрим Захаром Беркутом. Давня родова громада сильна своїм порядком, заснована на рівності, праці, згуртованості.
Не визнають тухольці боярської влади, для них єдина влада - природа. І саме вона допомагаєь їм побороти головного ворога - татаро-монголів. І тут без жертв не обходиться. Син Захара Беркута, Максим, потрапив у ворожий полон, але батько не погоджується ціною життя сина відкрити монголам шлях до Русії. Суспільні інтереси для нього важливіші за особисті.
Навіть жінки беруть участь у боротьбі: мужня Мирослава пропонує зробити бойові машини для метання каміння у ворогів. Рідне селище тухольців стало пасткою для завойовників: котловину заповнюють русичі водою, а ворогів розбивають вщент.
Великий народ, зрощений на грунті патріотизму, віданності загальній справі, волелюбності, залишиться нескореним! Мрія про щасливу добу відродження України здійснилась! Хай же мир і злагода панують сучасним світом!
Люди в Україні завжди складали й співали пісні. За цими піснями можна простежити історію народу, його життя, його мрії та сподівання, його жалі. Відходили у минуле й історичні події, й учасники цих подій, але пісні залишалися. У давні часи український народ вів боротьбу з турецько-татарськими завойовниками. Цю подію відображає народна «Пісня про Байду». Байда був історичною постаттю. Саме так народ називавДмитра Вишневецького<span>, засновника Запорізької Січі. У пісні оспівується любов до Батьківщини, патріотизм, відданість своєму народові. Треба згадати і народного героя, народного месника проти панів — </span>Устима Кармалюк<span>а. Слава про нього йшла не лише по всій Україні, але й далеко за її межами. Про нього народ теж склав пісню — це «Пісня про Устима Кармалюка». Ще одного патріота </span>українського народу, який виступав проти татарських орд, уславлює пісня «Ой Морозе, Морозенку<span>». Не треба забувати і про обрядові пісні, які відтворюють буття наших далеких предків, їх вірування, звичаї, обряди. Існує і багато таких пісень, які розповідають про звичайні, побутові події з життя українського народу. Серед таких пісень можна відзначити коломийки. Отже, пісенний матеріал українського народу надзвичайно багатий, різноманітний та цікавий. З пісень можна багато дізнатися про нашу історію»</span>
<span>Тема: змалювання життя українського суспільства к. ХVІІІ — поч. ХІХ ст., різних верств населення (під виглядом троянців, латинян та інших народів).</span>Ідея:висміювання українських панів і чиновників, козацьких старшин, їх паразитичного життя, обжерливості, пияцтва, нікчемних сварок;водночас – уславлення патріотизму, вірності обов’язку, мужності, товариської солідарності (Еней, троянці, Низ та Евріал).<span>Основна думка: засобом сміху викрити і засудити негативні соціальні явища суспільства к. ХVІІІ ст.— поч. ХІХ ст.</span><span>Жанр: а) епічна поема — великий віршований твір, у якому розповідається про значні події і видатних осіб;</span><span>б) травестійний (з франц. переодягання) твір. І. Котляревський переодягає своїх героїв в український одяг, згадує про українські страви, напої, народні ігри, пісні, зображуються риси життя різних соціальних верств часів автора;</span><span>в) бурлескний твір – цей жанр вимагав, щоб про буденне говорилося піднесено, а героїчний зміст викладався вульгарно.</span>Таким чином, «Енеїда» — травестійна, бурлескна поема, оскільки створюється різкий контраст між першоджерелом («Енеїдою» давньоримського поета Вергілія), міфологічною темою й прийомами їх розкриття.Проблематика:соціальна нерівність; патріотизм народних мас, громадський обов’язок;виховання майбутнього покоління;дружба і ворожість;любов і ненависть;людяність і моральна нікчемність.<span>«Енеїда» — енциклопедія життя українського народу. Легко і невимушено вплітаються у сюжет поеми описи різних аспектів життя українця. У поемі зібрано велику й цінну етнографічну, етнологічну і фольклорну інформацію. У структурі поеми описано народні вірування, звичаї, ігри, обряди, справи, побут, кухню й одяг.</span>Композиція<span>Твір містить шість частин, які змістовно пов’язані з подорожжю Енея і тими пригодами, що трапилися з ним.</span><span>Експозиція: знайомство з Енеєм і його ватагою троянців, які нагадують козаків-запорожців, з їх завзяттям, хоробрістю, веселими звичаями і войовничим настроєм.</span><span>Зав’язка: подорож Енея з троянцями у пошуках Італії.</span><span>Кульмінація: битва Енея з Турном, в результаті якої боги також розділились на два загони.</span><span>Розв’язка: перемога Енея над Турном, бо Зевс зглянувся на героя і став на його бік: «Живе хто в світі необачно, / Тому нігде не буде смачно, / А більш, коли і совість жметь».</span>СюжетУ творі накладаються дві сюжетні лінії:основна — реальні мандри запорозьких козаків після зруйнування Січі;канва сюжету поеми Вергілія.<span>Перша сюжетна лінія домінує над другою через образну систему твору. Звідси — історично обґрунтовані висновки про характери героїв як національних типів, а конкретно — як запорозьких козаків.</span>