Граматична категорія дієслова, яка виражає відношення дії до мовця.
Носити на руках -- проявляти сильну ніжність і доброту до кого-небудь, пестити, виконувати всі забаганки.
Сховати кінці вводу - сховати так, що не знайдеш, не залишити ніяких доказів злочину.
Розкрити карти -- припинити приховувати свої наміри, думки, плани, вести себе відкрито.
обвести круг пальця -- обхитрити когось, спритно обдурити.
Чисто логично- 1 строчка. Во всех 3-х остальных: одинаково (просто имена и фамилии разные). А там- меняются. Да и в принципе, звучит странно в первой строчке.
Маруся Чурай - легендарна дівчина, біографію якої ми познаємо із творів інших письменників. У своїй творчості вона завжди використовувала життєві ситуації, зокрема писала про своє життя. Дуже рідко знаходяться твори, у яких поєднувалися б і патріотизм, і дівоча туга за "милим чорнобривим", і життєва історія. Ії пісні зачаровують своєю чистотою, вони легко зрозумілі для сприймання, тому й знайшли собі почесне місто в українській літературі.
Україна може пишатися тим, що вона народила людей, які ніколи не
забувають своєї Батьківщини і шанують її. Таким був і Володимир
Винниченко. Хоча він не міг повернутися в Україну, але й на чужині
ніколи не забував рідної землі, жив інтересами своєї країни, бажаючи
чимось допомогти їй, і писав свої твори лише українською мовою —
співучою, солов'їною, мелодійною. Це єдине, що він міг зробити, це те,
що робив із незгасаючим полум'ям любові у серці.
Зараз стало модним вважатися за космополіта — громадянина світу
— тобто людиною, яка не відчуває себе паростком рідної землі і для якої
Батьківщиною є цілий світ. Звичайно, ми всі народилися на планеті
Земля, це смішно заперечувати, але все-таки при цьому кожен народився у
рідній країні. У кожній людині живуть попередні покоління, і «тіні
забутих предків» не дають забути їх вірування, культуру, історію,
досвід, навіть якщо вона цього не усвідомлює.
Головне, що повинні пам'ятати всі, — не можна забувати своєї
Батьківщини і відрікатися від неї або ігнорувати те, що ми живемо в
Україні, що вона дала нам найдорожче — життя.