Оновлення українського театру другої половини XIX століття
У другій половині XIX століття драматургія досягає свого найвищого піднесення, стає одним з провідних родів літературної творчості. Це піднесення драматургічної творчості було викликане самим життям і, зокрема, бурхливим розвитком українського театрального мистецтва. У другій половині XIX ст. український театр не тільки посів визначне місце в громадсько-культурному і політичному житті України, а й здобув широку популярність далеко за її межами.
Однією з найважливіших умов, що забезпечили піднесення справді народного, високоідейного, реалістичного сценічного мистецтва, було братерське єднання передових діячів російської і української театральних культур.
Велику роль в становленні нового українського театру відіграв геніальний російський актор Михайло Семенович Щепкін (1788-1863). Початок театральної діяльності М. С. Щепкіна був безпосередньо пов'язаний з Україною, з першими творами нової української драматургії. Після вдалого дебюту на сцені в Курську Щепкін в 1818— 1822 pp. з великим успіхом виступав у Харкові, Полтаві, Києві. Разом з І. Котляревським М. Щепкін здійснював художнє керівництво Полтавським театром. За участю Щепкіна в 1819 р. були вперше поставлені на сцені п'єси Івана Котляревського "Наталка Полтавка" і "Москаль-чарівник", в яких він виконував ролі Макогоненка і Чупруна. Робота над сценічними образами Макогоненка і Чупруна була важливим етапом у формуванні реалістичної майстерності великого актора.
Участю у перших постановках п'єс Котляревського не обмежилась увага Щепкіна до української драматургії. Ставши згодом провідним актором Московського Малого театру, він багато зробив для популяризації "Наталки Полтавки" та "Москаля-чарівника" Г. П. Котляревського, а пізніше і "Шельменка-денщика" Г. Квітки-Основ'яненка. В українських ролях він дав високі зразки реалістичної акторської гри.
Восстание древлян — межплеменной<span> вооружённый конфликт, условно датируемый 945 годом</span><span>, произошедший между племенным союзом </span>древлян<span> и дружиной киевского </span>князя Игоря<span>. Восстание было спровоцировано недовольством древлян по поводу повторного сбора </span>дани<span> с древлянской земли. В следствие вооружённого столкновения Игорь Рюрикович был убит</span><span>, после чего древлянская знать во главе с князем </span>Малом<span> воспользовалась смертью киевского князя с целью установления древлянской власти в Киеве.</span>
<span>В 1964 г. против Хрущева возник заговор</span>, в котором активное участие приняли А.Н. Шелепин, Н.В. Подгорный, Л.И. Брежнев, В.Е. Семичастный и др. На октябрьском (1964) Пленуме ЦК КПСС Н.С. Хрущев был обвинен в «волюнтаризме» и «субъективизме<span>», смещен со всех постов и отправлен на пенсию.</span>
Война 1914-1918
Участвовали два блока враждующих стран.с одной стороны страны Антанты:россия,франция,великобритания,япония,сербия.
с другой-тройственный союз,куда входили германия,турция,австро-венгрия.италия (чётвёртая страна ) сначала воевала на стороне антанты,потом перешла на сторону тройственного союза.причиной такой смены союзников послужило то,что италия сначала воевала против австро-венгрии за захваченные последней территории,принадлежавшие италии,затем италия перешла на сторону германии и отвоевывала свои территории у франции.
1)после франко-прусской войны , к Германии отошли Французские земли Эльзас и Латорингия, которые знамениты своими объёмами угля и метала. 2) множество германских княжества объединились в Германскую империю .3) Так же Германия не успела к колониальному переделу мира . Все эти факторы повлияли на внешнюю политику Германии . К началу Первой Мировой войны Германия вошла в 5ку самых сильных империй .
