<span>ДА! Древним Новгородом управляли посадники. В древнем Новгороде в отличие от всех других русских земель была форма государства -республика, новгородцы начинают избирать себе посадников, азатем и тысяцких, участие которых в политической жизни государства постепеннорасширяется. До 12 столетия Новгород был практически не отличим от другихрусских земель. В результате переворота 1136 года победили республиканские порядки. Вече превратилось в верховный государственный орган, появились выборныепосадники, а лишённых государственной власти князей стали приглашать вНовгород лишь на роль наёмного военачальника. Таким образом, в Новгороде утвердился республиканский строй, который практически в неизменном виде просуществовал почти три с половиной столетия вплоть до присоединения Новгорода к Москве . ( удачи , надеюсь помогла)</span>
Розробки уроків Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
Історія України опорні конспекти 8 клас
Тема 6. Українські землі в другій половині XVIII ст.
Гетьман Кирило Розумовський (1728-1803)
Гетьман Кирило Розумовський, його діяльність
У 1750 р. під час правління дочки Петра І Єлизавети було дозволено обрання нового гетьмана. Ним став брат фаворита імператриці українця Олексія Розумовського Кирило Розумовський (1750 — 1764 pp.), якому тоді було лише 22 роки. Навчався за кордоном у Берліні, слухав лекції у Гданську, Кенігсберзі, Данцигу, побував у Франції, Італії, вивчаючи німецьку, французьку й латинські мови, географію, історію тощо. Людина високоосвічена, у 18 років став президентом Петербурзької академії наук. Сам гетьман більше проживав у Петербурзі, ніж в Україні, доручив правління старшині, але завдяки своєму впливові при дворі домігся деяких перетворень в Україні.
1. Українські справи було передано з відання сенату до колегії закордонних справ.
2. Домігся права вести відносно самостійну зовнішню політику.
3. У своїй резиденції будував розкішні палаци і будинки.
4. Провів судову реформу в Гетьманщині (1760 p.), яка була затверджена у 1763 р. Генеральними зборами. Територію гетьманщини поділив на 20 судових повітів, де були:
• суд земський — для цивільних справ;
• суд підкоморський — для земельних справ;
• гродські суди — для карних справ, які були в кожному з 10 полкових міст.
Усіх суддів обирала козацька старшина.
5. В Україні було ліквідовано міністерську канцелярію.
6. Московські урядовці виїхали з України.
7. Запорожжя і Київ знову підпорядковувалися гетьманові.
З України було виведено царські війська.
9. Спробував реформувати українські військові частини:
• було вдосконалено артилерію;
• створено систему шкіл з військовою наукою для козацьких Дітей;
• введено однакове озброєння (рушниця, шабля, спис) та Уніформу — синій мундир з червоним коміром, білі штани, шапки різних кольорів для кожного полку.
10. Опікувався освітою, наукою, літературою, мистецтвом.
11. Виношував плани відкриття університету в Батурині.
Это был первый чугунолитейный завод в России, и уже посему имеет огромное значение. Как следствие на заводе были сделаны пушки и ядра, а для воин в которые вступила Россия данный факт имел огромное значение.
Культура Японии сложилась в результате исторического процесса, начавшегося с переселения предков японского народа на японский архипелаг с материка и зарождения культуры периода Дзёмон. Современная японская культура испытала сильное влияние стран Азии (в особенности Китая и Кореи), Европы и Северной Америки, которая стремительно начала оказывать влияние на культуру Японии с начала 1960-х годов[1]. Одной из особенностей японской культуры является её долгое развитие в период полной изоляции страны (политика сакоку) от всего остального мира в период правления сёгуната Токугавы, длившейся до середины XIX века — начала периода Мэйдзи.
На культуру и менталитет японцев большое влияние оказало изолированное территориальное положение страны, географические и климатические особенности, а также особые природные явления (частые землетрясения и тайфуны), что выразилось в своеобразном отношении японцев к природе как к живому созданию. Умение восхищаться сиюминутной красотой природы, как особенность национального характера японца, нашло выражение во многих видах искусств Японии.