Барыня проявила себя в рассказе : гордой, имела скверный характер,привыкла что все происходит по ее велению, капризная ,причудливая.любит прикидываться бедной старушкой сиротливой страдалицей иногда горячится и нервничает.
Плохой друг - что тень: в солнечный день не отвяжешься, а в ненастный не найдешь. (русская пословица)
С кем хлеб-соль водишь, на того и походишь. (русская пословица)
Этикет надо соблюдать даже в дружбе. (японская пословица)
Не та дружья рука, что только гладит, а и та, что за вихор таскает. (русская пословица)
Один друг лучше ста священников. (французская пословица)
Плохо без друга, который потерян, но плохо и с другом, который неверен. (русская пословица)
Друг - тот, кто заставляет плакать, а враг - тот, кто смешит. (персидская пословица)
С иным водиться - что в крапиву садиться. (русская пословица)
Одна пчела лучше пригоршни мух. (испанская пословица)
Не тот друг, кто на пиру гуляет, а тот, кто в беде помогает. (русская пословица)
Лучше выслушать упреки друзей, чем потерять последних. (арабская пословица)
Дерево держится корнями, а человек - друзьями. (русская пословица)
Узнай врага раньше, чем он узнает тебя. (туркменская пословица)
Нет друга - ищи, а нашел - береги. (русская пословица)
Удел жизни - терпение, ибо врагов больше, чем друзей. (хаусская пословица)
Был Филя в силе - все други к нему валили, а пришла беда - все прочь со двора. (русская пословица)
Не верь улыбке врага. (башкирская пословица)
Скорпион жалит не из ненависти, а в силу своей природы. (иранская пословица)
Залез в богатство - забыл и братство. (русская пословица)
<span>Чем желать смерти врагу, лучше пожелай долгой жизни себе. (туркменская пословица)
</span><span>
Друг познается в беде;
Не имей сто рублей, а имей сто друзей;
</span>Лучше умереть возле друга, чем жить у своего врага.
Мил да люб, так и будет друг.
На себя не наговаривай, а с друга сговаривай.
Надо пуд соли вместе съесть, чтобы друга узнать.
Надсаженный конь, надломленный лук, замиренный друг - ненадежны.
Назвался другом - помогай в беде.
Не изведан - друг, а изведан - два.
Соха не плуг, приятель не друг.
Старый друг лучше новых двух.
Сыр калача белее, а мать всех друзей милее.
У нашего свата ни друга, ни брата.
Царю правда лучший друг.
ПЛАН.
1. Введение.
2. Сюжет пьесы “Обыкновенное чудо”
3. Описание работ.
4. Театральная сцена
5. Техника работы гуашью.
6. Правила работы с гуашью
7. Деление гуаши по светостойкости.
8. Техника выполнения работ гелевой ручкой.
9. Заключение.
10. Список использованной литературы.
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/23830203#readmore
Митька не когда раньше не видел шляпку
Місце для дракона” цитатна характеристика князя
«Князь люботинський куняв у кріслі, заколисаний мушиним дзижчанням, у сни занурений, наче у мутну, теплу воду, і снилися йому війни, переможні походи, руїни здобутих фортець, довгі вервечки полонених. Були це особливі сни, бо з’являлися вони лише в полудень, а вночі ніколи…». Князь «оголосив по всьому князівству наказ, щоб ані одна душа не важилася в полудень потривожити його супокій» «Жоден володар ніколи не змириться з тим, щоб на його землях жило якесь чудовисько. І дарма — чинить воно руйнації чи так от, як ти, книги почитує, — мусить бути убите». Князь так плекав сни про «війни, переможні походи, руїни здобутих фортець, довгі вервечки полонених» «Спокій і затишок запанували в князівстві, і полудень став богом, якому хоч і молилися, проте жертву приносили зовсім маленьку, майже непомітну жертву, а в нагороду здобули нудьгу, котра, мов іржа меч, пороз’їдала душі люботинців, а що ті одвикли боронитися, запанувала вона безроздільно, викликаючи неймовірну лінь та розмореність. Здавалося, всі люботинці тільки для того й живуть, щоб виспатись, і якщо не закинули вони ще своїх ремесел та господарок, то тільки тому, що, не забезпечивши здорової їжі, не мали вони й здорового сну». «Раніше князь утримував невелике військо, та, оскільки не було війн і воно влітало йому в дзвінкий гріш, розпустив його» «Ти диви! Господи, чим я віддячу тобі за ласку твою? – вклякнув під образами й помолився, а як устав з колін, то радість світилася в його очах, а плечі розправилися, наче й не згорблювалися ніколи. Так і оголосіть: хто переможе дракона – пошлюбить князівну і сяде на престолі. Бій з драконом – святе діло. Тут народ валом повалить. Проти цього лицарі не встоять. Я впевнений, що вони тільки-но цюю вість зачують, враз усі бенкети закинуть, за мечі візьмуться та жирок позганяють.»