Дано:
m(X) = 13,5 г
V(CO₂) = 22,4 л
m(H₂O) =13,5 г
молек. ф-ла - ?
структ ф-ла - ?
ур-е гидратации
Решение:
При сгорании органического в-ва, в состав может входить атомы углерода, водорода и возможно кислорода. Находим массы С и Н, а затем по разнице найдем массу кислорода.
22,4 л СО₂ содержат 12 г углерода
18 г Н₂О содержит 2 г Н
13,5 г Н₂О ------------ х г Н
х=m(H)=1,5 г
m(O) = 13.5 - 12 - 1.5 = 0 г
Таким образом, это угеродоводород. Находим отношения атомов:
С:Н = 12/12 : 1,5/1 =1 : 1,5 = 2 : 3
Простейшая формула С₂Н₃
Данная формула не отвечает ни одному классу углеводородам, умножим индексы на 2 и получим С₄Н₆ - данная формула отвечает гомологическому ряду алкинов, или ацетиленовых углеводородов. Зная, что с аммиачным раствором оксида серебра будут реагировать алкины с положением тройной связи у первого и последнего атомов углерода, можно записать его структурную формулу: Н-С≡С-СН₂-СН₃ - бутин-1
Уравнение гидратации (реакция проходит при участии солей ртути:
СН₃-СН₂-С≡СН + Н₂О → [CH₃-CH₂-C(OH)=CH₂] → CH₃-CH₂-C(=O)-CH₃ - бутанон-2
Простые вещества- это вещества, образованные атомами одного и того же химического элемента= F2 Mg N2
Сложные вещества- это вещества, образованные атомами разных элементов, связанными между собой= FeO KOH ZnBr2
1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і
електроноакцепторних замісників на кислотність.
2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот.
3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції
нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації.
4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та
малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції.
5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій.
1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів..
2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот.
3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення.
4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про
перекисне окиснення ліпідів.
5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни,
фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди.
6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти.
Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова.
Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом.
Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним:
