Ответ:
1.шістсот сімдесят чотири гривні;чотири доби;сорок п'ять з половиною центнерів;чимало граніту;три і один відра; троє дверей
Був холодний осінній ранок. Вітер зривав з дерев останні листочки. На землю упав маленький Горішок. Він був дуже наляканий і сумний. Горішку захотілося повернутися на дерево. Він став проситися у горіха взяти його назад на гілочку. Але горіх відповів, що йому краще залишитися на землі, пустити коріння і рости великим і високим.
Він ріс у нашому дворі поміж каштанами й кленами. Чи його посадці? хто, чи сам посіявся ніхто не знав. Стояв високий, стрункий, з розлогими вітами, на яких серед пахучого листя зеленіли ще дрібні кульки горіхів.Раптом я побачив, як до горіха, злодійкувато оглядаючись, підійшов хлопець і здоровенною палицею заходився гамселити по гіллю. Він намагався збити недозрілі плоди. Дерево шелестіло, сипалося листя... Мені здавалося, що воно тихо стогне від болю й незахищеності.Хлопець був старший за мене, але я вже не думав про це. Швидко кинувся до нього й вихопив з його рук палицю.— Ти нащо дерево нівечиш? — закричав я.— Хіба не бачиш, що горіхи зелені? А скільки гілок пооббивав...— А ти хто такий?..— витріщив очі бешкетник.— Воно що — твоє?..Моє! — розпалився я. І раптом додав примирливо: — Моє і твоє. Достигнуть — тоді й приходь, поласуємо горіхами.Незнайомець глипнув на мене, постояв трохи, певно, вирішував, що йому робити далі, потім махнув рукою:— А-а-а... Нехай росте. Бувай! І пішов своєю дорогою.<span>А мені стало радісно, гарно. Я підійшов до горіха й тихенько йому сказав: «Рости, горішку. Рости й не бійся. Я тепер тебе завжди захищатиму».</span>
Лімітувати-обмежувати
дефект-вада
концентрувати-зосереджувати
копмроміс-поступка
ілюзія-мана
симптом-ознака
1. Записати (або назвати) слово.
2. Дати його тлумачення за словником.
3. Вказати, первинне (пряме) його лексичне значення чи вторинне
(переносне).
4. Якщо значення переносне, то визначити вид перенесення.
5. Спробувати своïми словами сформулювати точне контекстуальне
значення слова.
6. Дiбрати синонiми до слова i довести доречнiсть (чи недоречнiсть)
замiни аналiзованого слова дiбраним синонiмом.
7. Перевiрити, чи можливi лексичнi або контекстуальнi антонiми до
аналiзо ваного слова.
8. Встановити походження слова: запозичене чи нi (перевiряти за
словником iншомовних слiв).
9. Вказати, яким є слово: загальновживаним, дiалектним,
професiйним чи термiнологiчним.
10. Визначити, належить до активного словника, до застарiлих слiв чи
неоло гiзмiв.
11. Вказати: вiльне, синтаксично обумовлене чи фразеологiчно звязане значення
аналiзованого слова.
11. Якщо слово має фразеологiчно звязане значення, то вказати тип
фразео логiзму.
12. Знайти стiйкий вислiв за фразеологiчним словником i пояснити його
значення та джерело.
Зразок розбору<span> Життя без книги — хата без вiкна, Тюрма глуха i</span>
темна, мов труна. Крiзь вiкна книг свободи свiтло ллється,
Майбутнього виднiє далина (Д. Павличко). Аналiзується слово
вiкно. У тлумачному словнику дається 4 значення слова вiкно: 1)
отвiр для свiтла i повiтря в стiнi примiщення; 2) отвiр певного
призначення у спорудi, агрегатi, машинi;
13) невеличке озерце, заглиблення в драговинi, болотi; 4) вiльнi для
викладача години мiж двома лекцiями, уроками. У поданому текстi
слово вiкно використане в прямому значеннi (хата без вiкна) i в
переносному (вiкна книг). Вид перенесення — метафора: як
через вiкно хата освiт люється, так i розум свiтлiшає
<span>вiд знань, якi можна взяти з книг. </span>
Де в чому ,де з ким, з деким, де до кого,віл аби кого,аби від кого,аби з ким,ні на якій,на ні якій,десь, дехто.
