Однажды я и мои друзья пошли в лес за грибами. Как красиво! Повсюду ветви и приятный запах хвои. Но вдруг что-то зашелестело в кустах. От страха я прижался к своему старшему брату, который искал грибы. А вот и лесная опушка! Здесь много земляники и других вкусных ягод. Мы поставили свои корзины и побежали на лужок. Отличный был день! Но вот снова я слышу шелест из кустов. Мой брат подошёл поближе и засмеялся. Это же лиса! Она сидела в кустах с нашими корзинками и ела нашу землянику. Брат ещё долго смеялся по пути домой. Ведь лиса украла мою корзину, да ещё и ягоды съела...
Маленькие защитники своей родины
шпионили добывали всякую инфу которую не смогли бы добыть взрослые
если их и запалят то они могут притвориться что просто потерялись
ну крч такого плана
<u>Ахілл.</u> Центральна фігура поеми - Ахілл, лицар серед ахейских воїнів - син фессалійського царя Пелея і морської богині Фетіди. Він «кратковечен», йому судилася велика слава і «швидка смерть». Ахілл зображується настільки могутнім героєм, що вороги-троянці бояться виходити зі стін міста. У дитинстві мати, богиня Фетіда, намагалася зробити тіло Ахілла невразливим, і тільки в п'яту можна було поранити його. В «Іліаді» мотив невразливості Ахілла не має великого значення; непереможність Ахілла виходить з його внутрішніх якостей. Ахілл прагне проявити себе героєм, знаючи, що йому судилося коротке життя. <u>Агамемнон</u> - верховний вождь ахейців, син Атрея і Аеропа. «Іліада» описує Агамемнона доблесним воїном, проте не приховує його зарозумілості і непоступливості; саме ці якості ватажка є причиною багатьох лих для греків. Хвастощі вдалим пострілом на полюванні викликає гнів богині Артеміди, і вона позбавляє грецький флот попутного вітру. Захопивши в набіги на околиці Трої Хрісеіду, він отказиваетсч повернути У відповідь на вимогу Ахілла повернути дочку батька він відбирає у Ахілла полонянку Брісеіда, чим накликає гнів героя. <u>Патрокл</u> - соратник Ахілла. Хоча він і є одним з наречених Олени, участь його у війні більше пояснюється дружбою з Ахіллом. Одягнений у обладунки свого друга, на його колісниці, запряженій безсмертними кіньми, Патрокл звернув троянців в втеча і убив понад 20 троянських воїнів, в тому числі, знаменитого героя Сарпедона. Захоплений боєм, Патрокл забув заповіт Ахілла, наказав йому повернутися, як тільки супротивник буде відтіснили від Ахейського табору. Патрокл переслідував троянців до самих стін Трої і там загинув від руки Гектора, якому допоміг Аполлон. У зав'язалася сутичці над убитим Патрокл Гектору вдалося стягти з нього обладунки, тіло ж Патрокла ахейці, очолювані Менелає і Аякс, відбили і забрали до табору. Тут Ахілл влаштував Патрокл урочисті похорон: над похоронним багаттям в жертву героя було принесено 12 полонених троянських юнаків.<u>Менелай </u>- брат Агамемнона, спартанський цар, чоловік Олени. Менелай і Олена прожили безтурботно близько десяти років, після чого викрав Олену троянський царевич Паріс. Незабаром Менелай був поранений Пандар стрілою. Ще раз Менелай проявляє доблесть, обороняючи від Троянців тіло вбитого Патрокла. Менелай входить до числа грецьких воїнів, переховуються в дерев'яному коні, і в ніч падіння Трої вбив троянського царевича Деїфоб, що став чоловіком Олени після смерті Паріса.Олена - дружина Менелая, спартанська цариця, найвродливіша з жінок. Батько її Зевс, а мати - цієї богині. Слух про красу Олени распртостраняется настільки широко по всій Греції, що сватати дівчину збираються герої всієї Еллади. Чоловіком вибирається Менелай. Але Паріс викрадає Олену і біжить з нею до Трої, захопивши з нею великі скарби й багато рабів. Олена в «Іліаді» явно тяготиться своїм становищем, в ніч узяття Трої симпатія Олени на стороні греків. Після падіння Трої Менелай хотів убити її, але, побачивши дружини він випускає меч з рук і прощає її. Ахейське військо, вже готовий побити Олену камінням, побачивши її, відмовляється від цієї думки.<u>Одіссей -</u> цар Ітаки, син Лаерта і Антіклеі, розумний, хитрий, спритний і практичний герой. Завдяки його винаходу -- дерев'яного коня, - загинула Троя. Він - носій практичної розумності, невтомної енергії, далекоглядної здатності орієнтуватися в складних обставин, вміння красномовно і переконливо говорити, мистецтва поводження з людьми. Одиссей перемагає не тільки зброєю, але словом і розумом. Одиссей «славен списом», «великий душею і серцем». У стрільбі з лука його перевершує тільки Філоктет. Підкреслюється його «Бездоганність». Проте він сам зізнається царя Алкіной, що славиться хитрими вигадками серед людей. <u>Аякс Теламонід</u> - двоюрідний брат Ахілла, доблесний воїн величезного зросту і могутньої статури. Він метає в Гектора величезний камінь і пробиває їм щит ворога. Троянці в страху розбігаються перед ним. <u>Гектор</u>-син Пріама і Гекуби, головний учасник війни на боці троянців. Він очолює бойові дії, сам відрізняючись силою і геройством. Двічі бореться з Аяксом Теламонідом. <span>В «Іліаді» безліч інших значущих персонажів, що виступають в епізодах або на Протягом усієї дії: Діомед, Еней, Пандар, Андромаха. Крім того, події розгортаються паралельно на Олімпі, стреді богів: в дію беруть участь Зевс, Афіна, Аполлон, Гера, і інші.</span>
После окончания венского совета император Александр Павлович решает «по Европе проездиться и в разных государствах чудес посмотреть» . Состоящий при нем донской казак Платов «диковинам» не удивляется, потому что знает: в России «свое ничуть не хуже» .
В самой последней кунсткамере, среди собранных со всего света «нимфозорий» , государь покупает блоху, которая хотя и мала, но умеет «дансе» танцевать. Вскоре у Александра «от военных дел делается меланхолия» , и он возвращается на родину, где умирает.
Александр Павлович - русский император; Александр Павлович представлен в шаржированной роли поклонника и почитателя западной (английской) цивилизации и ее технических изобретений.
Приехав в Англию вместе с атаманом Платовым, Александр Павлович восторгается редкостными, искусно сделанными вещами, которые горделиво показывают ему англичане, л не осмеливается противопоставить им изделия и достижения русских людей. "Политик" Александр Павлович, остерегающийся испортить отношения с англичанами, противопоставлен своему брату - "патриоту" Николаю Павловичу и прямодушному Платову, болезненно переживающему унижение русских. Тождество Александра Павловича с реальным императором Александром I условно.
Лесков изображает императора Александра II как ласкового человека, который всегда имел «междоусобные» разговоры со всякими людьми, преклонялся и восхищался вещами, мало верил в русский народ, в то, что и у нас есть великолепные мастера, на безделушку готов тратить деньги, и немалые.
Николай Павлович — русский император; поручает атаману Платову найти русских мастеров, которые могли бы создать вещь, достойную большего удивления, чем английская стальная блоха. Он посылает Левшу вместе с подкованной им блохой в Англию показать искусство русских. В противоположность своему брату Александру Павловичу Н. П. выступает в роли «патриота» . Тождество Н. П. с императором Николаем I условно.