Влади́мир Ильи́ч Улья́нов
Свою программу Временное правительство изложило в декларации, опубликованной 3 марта, а затем в обращении к гражданам России 6 марта. В этих документах провозглашался курс на широкую демократизацию страны и подготовку выборов в Учредительное собрание на основе всеобщего, прямого, равного и тайного голосования. Правительство отменило смертную казнь и военно-долевые суды, распустило полицию, органы политического надзора и сыска, провело арест членов царского Совета министров. Упразднялись каторга и ссылка, объявлялась амнистия <всех страдальцев за благо Родины>. 12 апреля был принят закон о свободе наций и союзов. Обязанности местной администрации (генеральных собранаторов, губернаторов, градоначальников) возлагались на председателей губернских и уездных земских управ, получив комиссаров Временного правительства. Правительственные комиссары были направлены и в действующую армию, где они занимались укреплением дисциплины и власти офицеров.
Вместе с тем Временное правительство провозгласило принятие <преемственности власти> и <непрерывности права>. Это отражалось в сохранении большинства старых государственных учреждений, действия основных положений 16-томного свода законов Российской империи.
Архітектура міст і сіл Київської Русі представлена на-самперед дерев'яними спорудами. Археологічні дослідження виявили численні залишки зрубних будівель. Окремі з них -- справжні шедеври народної архітектури. Такими, во-чевидь, були будинки заможних верств населення, згадувані в писемних джерелах під назвою "хороми". У великих містах князівсько-боярські і купецькі "хороми" мали два і більше поверхи. Житло бідноти -- однокамерні будинки площею до 20 м2. Із дерева зводились укріплення давньоруських міст -- кліті, заборола, башти, а також церкви, храми. Свідчення літопису про 600 київських храмів, знищених пожежею 1124 р., підтверджують це. Контакти з візантійсь-кою культурою обумовили виникнення монументальної кам'яної архітектури. Довгий час вважалося, що першою кам'яною спорудою була Десятинна церква (989--996 рр.). Проте аналіз даних про палаци княгині Ольги, а також відкрит-тя монументальної ротондоподібної будівлі в центрі найдав-нішого київського дитинця, що старша за Десятинну церкву, принаймні, на 50 років, суттєво коригує цю думку. Перші ка-м'яні будівлі на Русі з'явилися під орудою візантійських майстрів. Так, Десятинна церква належала до хрестово-купольних візантійського типу храмів. Після завершення будівництва церкву прикрашали іконами, дорогоцінним посудом, хрестами, які Володимир вивіз із Херсонеса і ус-падкував як посаг за принцесою Анною. Підлога була вик-ладена майоліковими плитами та мозаїкою, стіни розписані фресками і прикрашені мозаїчними панно. В оздобу Деся-тинної церкви покладено багато мармуру, що дало підстави сучасникам називати її "Мраморяною". Перший кам'яний храм Київської Русі став останнім оплотом героїчних захис-ників Києва від ординців у грудневі дні 1240 р. Літописець повідомив, що через велику кількість киян, які зібралися на хорах, обвалилося склепіння, поховавши усіх, хто шукав порятунку від татаро-монголів.
Личный,предвзятый,индивидуальный.