КІНЬ ВЕСЕЛО БІГ ПО ДОРОЗІ
У мене все йде на лад. У цієї пташки велекий розмах кріл. Дай мені спокій!
Якби я був президентом України, я попіклувався би про старих людей та рідних. Тоді я хотів би ще построїти дитячий садок, сиротаріум, школу для бідних. Ще я хотів, щоб у нашій країні не було ні яких порушень та ні яких ограблень в: банках магазинах та ресторанах. Ще хотів построїти дім для людей похилого віку. А ще хотів, щоб зарплатня на роботах була збільшена.
Сьогодні я зробив візит своїй хворій бабусі.
Займенник — повнозначна частина мови, яка вказує на предмети, але не називає їх. Відповідає на питання хто?, що?, який? чий? .
В українській мові займенники характеризуються розрядом, а також у певних розрядах родом, числом, відмінком.Конкретне лексичне значення займенників виявляється тільки в контексті, коли мовець співвідносить їх з певними іменниками, прикметниками або числівниками.За значенням і граматичними ознаками займенникові слова поділяють на три групи:
<span>ті, що співвідносяться з іменниками (відповідають на питання хто?, що?)</span>ті, що співвідносяться з прикметниками (відповідають на питання який? чий?)ті, що співвідносяться з числівниками (відповідають на питання скільки? котрий?)<span>У реченні займенники можуть виконувати різні синтаксичні функції. Вони можуть виступати тими самими членами речення, що й іменники, прикметники, числівники.</span>