Був соняцний весняний день. Птиці щебетали. Та рапотом мені захотілось до ліса. Я зібрав свої речі, та пішов на прогулянку. Білі хмаринки так і пливли по блакитному небу. Повітря тепле тепле. Ось вже підхожу до лісу.
Я йшов стежкою, та побачив гарну, затишну галявину. Підійшов розтеливши свою ковдру, сів та дістав свій обід, який дала із собою матуся. Но рапотм я почув голос дівчинки яка кликала на допомогу. Підійшовши до неї я запитав: Ти заблукала?
А вона відповіси мені: Так я гуляла по лісу, та побачила зайчика. Побіжала за ним, а він від мене, так і заблукала. Підемо я тебе виведу, але спочатку ми поїсимо.
Ми прийшли до моєї галявини та почали обідати. І тут я у неї спита: Як тебе звуть? Мене Марийчко. А тебе? А мене Павло.
Так ми з нею познайомились, і кожний тиждень ходили до ліса разом.
Свисток-свистіти
клинок-клин
верби-вербовий,верба
- Привіт! - Привіт! - Як справи? - Все добре! - В мене теж! - Що робиш? - Я роблю уроки, а потім допоможу мамі на кухні! - Я зробив, тобі допомогти ? - Так, допоможи! - Які саме уроки? - Математика, Природознавство та Англійська мова! - Добре, я тобі допоможу! А можна прийти до тебе щоб допомогти тобі? - Звісно! - Я щас прийду! До зустрічі! - Бувай!
1.Опівночі ми домовилися зустрітися та піти погуляти.
2.Позаторік я їздила у Туреччину.
3.Ти зробив це абияк!
4.Хвилюючий вибір наосліп.
5.Два місяці підрят у нас в селі не йшов дощ.
6.Я була хвора взимку.
7. Віднині я сиджу не дієті!
8.Вона мимоволі вийшла з класу.
9. Але тепер час від часу він мимохідь згадує побачене і не знає куди від цього подітися.
Лід- підмет, розтанув- присудок, разом- обставина, із снігом- додаток, звичайно- Обставина