<span>Рабочий класс стал пролетариатом. Купечество стало буржуазией. Оба класса процветали, обогащались. После отмены крепостного права, конечно, жизнь стала лучше, т. к. появились эти рабочие классы (т. е. крестьянин должен был работать на себя, и поэтому большинство ушли в город на заводы) . Буржуазия представляла в основном дворянство, интеллегенцию и людей, которые владели проффессиями: врачи, учителя... В буржуазию мог попасть и очень удачливый крестьянин-предприниматель</span>
Монгольская национальная революция произошла под влиянием комплекса как внешних, так и внутренних факторов, как то провоцируемый культурной политикой цинской администрации рост национализма.<span>При понимании смены общественного строя как неотъемлемого компонента революции </span>
1.Тридцатилетняя война2.Вестфальский мир3.Северная война4.Война за австрийское наследие5Семилетняя война
1)
* Стремление к ослаблению государств - конкурентов экономическом и военном развитии.
* Противоречия из-за: колоний, сфер влияния и рынков сбыта.
* Стремление разрешить с помощью войны внутренние проблемы.
* Повсеместное усиление националистических настроений.
2)
1914(август)
Начало осуществления плана Шлиффена. / Наступление русских войск в Восточной Пруссии и Галиции. Переброска войск с Западного фронта.
1914(сентябрь)
Битва на Марне. Отход германских войск до реки Эна. Позиционная война / Поражение русских войск в В. Пруссии. Взятие Львова русскими войсками.
1914(конец)
Переход от манёвренной к позиционной войне.
+++++ Русь<span> — назва історичного регіону в </span>Східній Європі<span> з центром у </span>середньому Подніпров'ї<span>. У </span>XI<span> — </span>XIII століттях<span> позначала так звану Руську землю довкола </span>Києва<span>, </span>Чернігова<span> і </span>Переяслава<span>, що була осердям середньовічної держави </span>Київська Русь<span>. З 2-ї половини XIII століття, після розпаду цієї держави, охоплювала усі території, які колись корилися Києву — від </span>Балтійського<span> до </span>Чорного моря<span>. В середньовіччі використовувалася в титулах світських і </span>духовних правителів Руського королівства<span>, </span>Литви<span>, </span>Польщі<span>, </span>Речі Посполитої<span>, </span>Новгородщини<span>, </span>Московії<span>, </span>Угорщини<span>, </span>Австрії<span> тощо. У новому часі вживалася як одна із самоназв </span>козацької держави Війська Запорозького<span> та </span>Російської імперії<span>. З </span>XVIII століття<span> — архаїчно-поетична самоназва </span>України<span>, </span>Білорусі<span> та </span>Росії<span>.
++++ </span>Ки́ївська Русь (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́[5], стцерк.-слов. Роусь; Ки́ївська Русь — термін на означення цієї держави[6][5][7]) — середньовічна держава на території Східної Європи з центром у Києві, яка існувала з кінця IX до середини XIII століть і являла собою об'єднання руських князівств під владою династії Рюриковичів. У часи найбільшої могутності простягалася від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів'їв Вісли на заході до Таманського півострова на сході.<span>
</span>