Мабуть, найбільше в усій світовій літературі написано про книгу: про її значення в житті людини, про те, як її пишуть, хто пише, навіщо, і про її читачів. А скільки народ присвятив книзі теплих і вдячних слів! І чи може хтось сьогодні уявити, що книг на світі може не бути? Та, мабуть, і може якась нікчема, що знає телевізор, а то й Інтернет. То, може, й не зовсім нікчема?
Для мене ти, як небо.
Втомлений нічною, біганиною він задрімав, не заплющуючи очей.
Голод - не тітка.
Через кілька хвилин усе навкруг: дерева, літаки, злітну смугу закриває сніговий вихор.
<span>"Не поспішайте, - втрутився Микола і додав - краще почекати".</span>
Держись, Хома, іде зима!
То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.
Синиця пищить - зиму віщить.
Був уночі іній - вдень сніг не випаде.
Як зазиміє, то й жаба оніміє.
<span>До завірюхи треба кожуха.</span>
Блиск-корінь
Ви - префікс
Ув - суфікс
Ат - суфікс
И- закінчення
На початку весни зелену природу напуває талий сніг. Згодом він зникає, а із землі тягнуться до неба молоді паростки.
Сонце піднімається високо над горизонтом. Його проміння тепліше зігріває усе навколо. Випаровує останні краплі води. Посуха сушить рослини, не дає їм рости. І тоді потрібен життєдайний дощ. Він розчинить мінеральні солі. Рослини вберуть поживу, буятимуть силою та цвітом.
Навесні дощ потрібен для росту та життя рослин.