Не хлібом єдиним живе людина
Кожна людина на землі має свою мету і бажання її досягти. Кожне суспільство має свої моральні цінності, що передаються з покоління в покоління. «Не хлібом єдиним живе людина», — це одна з моральних засад, що існує в суспільстві. Людина досягає гідного розвитку тоді, коли вона дбає не тільки про матеріальні речі. Справді: чи можуть дім, машина, дача самі по собі творити духовну культуру? Звичайно, ні. Матеріальні речі є лише помічниками для культурного зростання. А духовний розвиток дають людині шанування родини, збереження духовних традицій, відданість у дружбі, закоханість у рідну мову, рідну пісню. Коли людина дбає про духовне, вона сама стає кращою, у неї поліпшуються стосунки з довколишнім світом і вона стає успішною в усіх своїх починаннях.
Наш Петрик дуже веселий на вдачу та <span>легкий на руку. </span>
<span>Язик до Києва доведе; у нашого Омелька невеличка сімейка; про мене, Семене, хоч всі на мене, аби я зверху; Настя носить булаву, а Іван плахту; що вільно панові, то не вільно Іванові; ростом з Івана, а розумом в болвана; збирається, як Маланка на весілля; думки Наполеона, а душа заяча; ніби Мамай пройшов; видеруть тебе, як Сидорову козу; який Іванко, така у нього і Маланка; Содом і Гоморра; за царя Гороха; у Сірка очі позичити; для нашого Федота не страшна робота; наша Парася на все здалася; пройти Крим і Рим; на городі бузина, а в Києві дядько; який Сава, така й слава; з Богом, Парасю, поки люди трапляються; у Крим по сіль; куди Макар телят не ганяв; канути в Лету, відкрити Америку.</span>
Юрію Васильовичу, Максиме Григоровичу, Ігоре Леонідович, Володимире Олександровичу, Олеже Данилович, Геннадій Михайловичу, Валентино Петрівно, Маріє Миколаївно, Ольго Степанівно