1.В Україні найгарніші дівчата, це знали ще за царя гороха.
2.Коли мене перемогли у двобої, переможець задер носа.
3 Коли мій друг говорив, що може підняти 120кг він все-таки передав куті меду.
У світі існує багато царств, та найбільшим і найсильнішим вважається царство Мови із столицею Морфологією. Тисячоліттями жителі цього царства жили дружно, підтримували одне одного: звуки складалися в слова, слова об’єднувалися в сім’ї — частини мови і складали словосполучення, речення, тексти; службові частини мови вірно служили самостійним. Та одного дня між частинами мови виникла суперечка, хто в царстві Мови найголовніший. Іменник доводив, що саме він повинен стати царем, адже його сім’я найбільша. Він дає імена всьому, що є довкола.

Прикметник не погоджувався хилитися перед Іменником, і доводив, що він виражає ознаку всіх предметів чи їх приналежність.
Почувши це, Числівник заявив, що від нього залежить число, кількість предметів чи їх порядок при лічбі, а тому він нікому не буде коритися.
Займенник гордо випнув груди і заявив, що хоча він і не називає особу, предмет, ознаку чи кількість, але вказує на них. А ще тільки він запобігає виникненню тавтології — грубої лексичної помилки, і хоча за кількістю поступається іншим частинам мови, але має аж дев’ять розрядів.
Дієслово і собі не змовчало і почало доводити, що дія у світі важливіша за будь-яку інформацію, а тому царем повинне стати саме воно. Тим більше, що в нього є два вірних помічника: Дієприкметник і Дієприслівник.
Прислівник довго мовчав, а тоді й собі встряв у суперечку. Він доводив, що користується всіма частинами мови, ніколи ні до кого не пристосовується, бо не має закінчень, мовляв, серед самостійних частин мови він найсамостійніший.
Довго сперечалися самостійні частини мови між собою, а потім звернули увагу на Прийменник, Сполучник і Частку, які мовчки стояли в кутку.
—Ось без кого ми можемо обійтися, — перший вигукнув Іменник.
Ответ: узимку, по-гетьмаськi, пiв словi
Объяснение:
Рясно цвітуть квіти - очі нашої природи, що обдаровує нас любов'ю. Трав'янисті поляни з величезною кількістю п'янких ароматів наче вдивляються в тебе своєю духмяністю. Ці деколи напівзів'ялі зіниці ніби благають тебе повернутись, щоб знову насолодитися цим різнотрав'ям.
Нарешті настала золота осінь. Різнобарвне листя почало опадати з дерев лягаючи нам під ноги. По вулиці летять золотаві нитки-це "бабине літо" почалось. Скоро стане вже прохолодно, почнуться перші заморозки. Птахи готуються до перельоту у теплі краї. На деревах красується тільки грона червоної калини. З приходом осені все змінюється, але я дуже люблю цю пору року.