Лексичні норми регулюють слововживання, тобто вірний вибір слів відповідно до змісту висловлення і його мети. Також, лексичні норми регулюють вірне поєднання слів.
Тобто, добираючи слово, треба враховувати, чи відповідає воно нормам літературної мови, чи доречним це слово буде у даному висловлюванні, чи правильним є поєднання цього слова з іншими словами даного висловлювання.
Згодна.Адже книга відіграє важливу роль у житті людини, Книга фомує моральні якості у людей.Впливає на формування особистості в цілому.Книга збільшує наш словниковий запас. Чим більше людина читає,тим людина розвиненіша і розумніша.
Пишутся через дефис:
Лексические образования, представляющие собой:
а) повторение того же самого слова, например: маленький-маленький, еле-еле, чуть-чуть, постояли-постояли и разошлись (значение ограниченности во времени).
б) повторение того же слова или той же основы, но с разными окончаниями или приставками, например: день-деньской, рад-радёхонек, один-одинёшенек, давным-давно, черным-черно, мало-мальски, мало-помалу, крепко-накрепко, крест-накрест, толстый-претолстый, как-никак, волей-неволей, также один-единственный.
в) сочетание двух синонимических слов, например: нежданно-негаданно, тихо-смирно.
Нещодавно ми читали оповідання "Федько-халамидник", яке написав Володимир Винниченко. Цей твір, а особливо його фінал, справив на мене велике враження.
Володимир Винниченко розповідає про двох хлопчиків — Федька, сина бідного робітника, і Толю, дитину заможних батьків.
Федько-халамидник був дуже чесним і ніколи не брехав. Вадою хлопчика було те, що він заважав іншим дітям спокійно гратися, зчиняв бійки, робив шкоду сусідам. Проте Федько заслужив повагу однолітків, бо був справжнім другом і ніколи не видавав товаришів. Толя був делікатний, ніжний, сумирний. Він завжди був охайний, причепурений, а у двір виходив боязко й поводився тихо.
Одного дня хлопці пішли подивитися, як іде по річці весняна крига. Толю не покликали, але він все одно пішов. Федько вирішив перебратися по хитких крижинах з одного берега на інший і зробив це. Толі здалося, що він теж здатний на такий вчинок: хлопчик ступив на кригу. І тут сталося нещастя. Федько допоміг Толі, і той, як стріла, вилетів на берег. Упевнившись у власній безпеці, Толя навіть не подав палиці своєму рятівникові, тому що боявся опинитися в воді. Інші хлопці кинулися до Федька й витягли його На берег. Коли Федько-халамидник, геть мокрий та синій від холоду, теж був у безпеці, йому навіть не дозволили сказати правду. Толя ж підло звалив вину на Федька. Про те, щоб подякувати своєму рятівникові, Толя навіть не подумав.
Безперечно, Федько-халамидник повівся благородно, врятувавши товариша не тільки від наглої смерті, але й від батьківського покарання. Толя виявився черствою й зовсім байдужою до чужого нещастя людиною. Ще Толя — брехун і негідник. Коли Федько захворів на запалення легенів і помер, цей боягуз, обдуривши матір Федька, забрав чижика. А коли на цвинтарі ховали нещасного Федька, Толя спокійно грався з пташкою й не відчував ані жалю, ані смутку, ані докорів совісті.
Поведінка Федька викликає в мене захоплення, а поведінка Толі — справжнє обурення. Замість того, щоб берегти такого вірного товариша, Толя став причиною смерті Федька. Байдужість Толі майже лякає мене
Весна – це одна з найкрасивіших пір року. Ідеш зі школи і бачиш неймовірну красу природи. Як високо й струнко піднімаються квіти. І як яскраві кольори переливаються разом із чистим синім небом і лагідно-привітним своїми променями сонце. Люблю дивитися як квітнуть сади, поля, гаї і луки. Цвіт весінього сонячного дня покращує настрій. Абрикос цвіте дуже незвичайно і непросто. Тому весна не просто якась пора року, але вона щей найкраща.
