Великий венгерский композитор Ференц Лист родился 22 октября 1811 года в городе Райдинг Австрийской империи. Мальчик, появившийся на свет в семье пастуха и горничной, стал одним из лучших пианистов 19 века, заложил основы Веймарской школы в музыке, создал новые инструментальные жанры, сделал массу открытий в области мелодики, гармонии, фактуры и формы. Его творческая жизнь начиналась совсем непросто: бывшего певчего церковного хора не пожелали принять в парижскую консерваторию, где мечтал учиться будущий великий композитор, ведь там могли учиться только французы. Из-за бедственного положения семьи с целью пусть небольшого заработка Ференц с самого юного возраста начинает давать концерты, пишет свои первые произведения. Когда мальчику исполнилось всего шестнадцать, его постигло большое несчастье - умер его отец, бывший его первым музыкальным учителем, наставником и вдохновителем.
<span>Источник: </span><span>http://psycabi.net/muzyka-dlya-relaksatsii/692-ferents-list-tvorchestvo-i-biografiya-lechebnoe-vozde...</span>
Коли письменник створює оповідання, вірш або п'єсу, в його уяві постають образи різних подій, людей, явищ. Щоб точно, виразно, яскраво відтворити ці уявлювані образи, письменник, по-перше, добирає слова потрібного змістового відтінку та емоційної забарвленості; по-друге, використовує різні художні засоби. Наприклад: «Широкою рікою плили по Русі пожежі, руїни та смерть. Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені підтяти її силу, розбити її народне життя. Найперші міста: Київ, Канів, Переяслав упали і були зруйновані до основи; їх слідом пішли тисячі сіл і менших городів»)
(«...Палали інші світила, страшні, широкі, бухаючи огняною загравою: се горіли околичні села і слободи, окружаючи широкою огненою пасмурою монгольський табір. Там бушували загони монголів, рубаючи та мордуючи людей, забираючи в неволю та нищачи до основи все, чого не можна було забрати»)
<span>Для зримого зображення пожеж, розгрому, жаху, що несла в собі орда, автор використовує порівняння, епітет, гіперболічну метафору, уособлення. Розгубленість героїв, їх безпорадність, смертельний переляк, а разом з тим і силу волі, нескореність, прагнення перемогти передають риторичні окличні речення та вигуки. </span>
<span>Про копітку роботу автора над мовою свідчать рукописи творів. Нерідко одні слова письменник по два-три рази заміняє на інші, поки знайде ті, які найточніше передають думку, найяскравіше зображують предмет чи явище, найповніше виражають ставлення автора до нього, дають йому оцінку. </span>
<span>Художня майстернiсть автора залежить вiд його вмiння використовувати у своєму творi художнi засоби. За допомогою них автор творить новий свiт, художню реальнiсть, де намагається сформувати своï естетичнi принципи таким чином вселяючи у твiр певнi духовнi цiнностi. До художнiх засобiв належать: тропи (епiтети, порiвняння, метафори, гiперболи), стилiстичнi фiгури (повтори), формотворнi засоби (сюжет, композицiя, портрет, пейзаж, монолог, дiалог). Тепер спробуємо знайти всi цi складовi у повiстi Iвана Франка "Захар Беркут". Текст мiстить дуже багато пейзажних картин, де зображуються природнi ландшафти долини, в якiй знаходилося село. "Простягаючись звиш пiвмилi вздовж, а мало що не чверть милi в ширину, рiвна й намулиста, обведена з усiх бокiв стрiмкими скалистими стiнами, високими декуди на три або й чотири сажнi, долина тота була немов величезним котлом, iз якого вилито воду. Чималий гiрський потiк впадав вiд сходу до тоï долини високим на пiвтора сажня водопадом, прориваючи собi дорогу помiж тiснi, твердi скали, i обкрутившися вужакою по долині, випливав на захiд у таку ж саму тiсну браму..." Поданий фрагмент мiстить велику кiлькiсть епiтетiв (намулистий, стрiмкий, тiсний, гiрський) i кiлька порівнянь (долина немов котел, потiк немов вужака). Читаючи цей уривок, зачаровуєшся красою долини, ïï водоспадом i потоком, який тече удалечiнь. Або такий фрагмент з безпосереднiм описом селища: "При входi до кожного дворища стояли двi липи, мiж якими прив'язанi були гарно плетенi в усякi узори ворота.</span>
Главный ботанический сад Академии наук РК заложен в 1932 году и занимает площадь 108 га на высоте около 900 м . над уровнем моря по адресу: ул. Тимирязева, 48. Продолжительность: 1 час зимой, 2 часа летом. Протяженность до 2 км.
Экскурсионный отдел организует интересные прогулки – экскурсии по экспозиции сада, расположенный по ботанико-географическому принципу (флора Казахстана, России, Крыма и Кавказа, Северной Америки). В размещении растений использован парково-ландшафтный принцип. В коллекции сада сотни сортов роз, десятки сортов пионов, астр, тюльпанов, сирени, а также различных деревьев и других растений, в том числе , лекарственных и плодово-ягодных культур.
Во время прогулки можно полюбоваться розарием, дубравой, хвойной рощей. Гвоздем программы является экспозиционная оранжерея, включающая несколько отделов, где представлены более 1000 видов растений – пальм, бананов, бамбуков, кактусов, водных тропических и других форм.
