1) Кризис феодально-крепостнической системы - это восстание интеллигенции и народных масс против феодалов и их мер принуждения, в дальнейшем уничтожение феодалов и раздача земли крестьянам.
2) Незаинтересованность крестьян производить большее количество продукции.
3) Особенности промышленного переворота в России:
а) Переворот совершен в более короткие сроки, чем в странах Западной Европы (Англия затратила около 100 лет, Франция – 70 лет), т.к. Россия заимствовала у Запада технику, оборудование, идеи.
б) Переворот осуществлен на основе государственных источников накопления за счет использования крепостнического труда. Частные предприниматели получали ресурсы также за счет крепостного труда.
4) Внедрялась сельскохозяйственная техника, совершенствовалась структура производства и более быстрыми темпами росла его товарность. Помещики, не сумевшие перевести свое хозяйство на новые рельсы, постепенно разорялись и продавали свои имения. крестьяне были задавлены налогами.
5) Введение стабильной финансовой системы, обмен денежных ассигнаций на кредитные билеты, которые в свою очередь обменивались на золото и серебро.
ПЛЮСЫ-подчинение монарху,относительный порядок
МИНУСЫ-монарх имеет безграничную власть,а значит он выше законов
Плюсы<span> данных концепций заключаются в том, что они имеют глубокое </span><span>демократическое содержание, обосновывая естественные права народа на </span><span>формирование государственной власти, а также на её свержение.</span>
Это ты сам должен уже с картой делать
Львів знаходиться на заході України, і його населення складає близько 735 тисяч чоловік.
<span>Місто розташоване на річці, на відстані близько 80 км. від межі з Польщею. </span>
<span>Перші письмові згадки про наше місто відносяться до 1256 року. Воно засноване королем, і назване на честь його сина Льва Даниловича. Історичний центр міста внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. </span>
<span>На території нашого міста є дуже відомі Львівське плато, горбисте Розточчя, Давидова гряда, низовинне Грядисте Побужжя, Львівська низовина по боках долини річки Полтави. </span>
<span>Наше місто побудоване на схилах, а його найвища точка — курган Високий Замок. Діти дуже люблять гратися поблизу нього. </span>
<span>Загальновідомий факт, що історично Львів будувався поблизу річки, але в XIX столітті її пустили через головний міський водостік (що проходить зараз під проспектами Шевченко, Свободи і Чорновола). </span>
<span>Через місто також проходить лінія головного Європейського водо розділу, який розділяє річки Балтійського і Чорноморського басейнів (відповідно, Західного Бугу і Дністра). </span>
<span>Львів є важливим культурним центром. Тут працює п'ять театрів, філармонія, близько 40 кінотеатрів, цирк, 12 крупних музеїв, більше 350 бібліотек. І більшості учнів ніколи нудьгувати на канікулах, тому що в нашому місті завжди можливо розважитися або відвідати цікаві історичні місця. До Львова часто приїжджають діти і дорослі з інших міст, або країн помилуватися незвичайно красивим українським містом, у якого є цікаві традиції. </span>
<span>По-перше це "День міста" — святкування роковин заснування Львова. За умовну дату заснування береться 1256 р. (коли про це була перша відома письмова згадка). Святкується цей день у вересні або в травні: 29-30 вересня 2006 р. широко святкувалися 750-ті роковини Львова, в 2007 році "День міста" святкувався 6 травня. </span>
<span>У нас також є "День прапора" (3 квітня). Цього дня в 1990 р. на міській ратуші Львова, в першому серед міст України, був піднятий сучасний прапор України. </span>
<span>Якщо у вас поганий настрій, або забагато думок — прогуляйтесь вулицями міста, які зачарують вас своєю красою і неповторністю. Багато з них збереглися протягом століть. Відомо, що тоді будівлі споруджувались за замовленням багатої знаті і заможних купців, оскільки ділянки були дуже дорогими. Платився податок від кількості вікон на головному фасаді будівлі. Це наклало свій відбиток на архітектурний вигляд будівель: більшість будинків побудовані на вузьких, витягнутих вглибину ділянках, складаються із головної будівлі, внутрішнього двору і флігеля. Фасади будинків здебільшого тривіконні. До XVI ст. перші поверхи будинків мали криті галереї. Підвали виходили за лінію фасаду під теперішній тротуар і мали вхід з вулиці. Нумерації будинків не було. Кожна кам'яничка мала назву від прізвища власника або за елементами декоративного оформлення фасаду: "Під левом", "Під оленем", "Кам'яниця Лукашевичів". Кожен будинок вартий уваги, кожен має свою історію. Щоб її узнати-треба просто завітати до гостинного українського міста Львова! </span>