Подані слова у формі звернення тато,мама,сестра,брат,тітка,дядько,дідусь,бабуся,Наталя Григорівна,Марія Дмитрівна,Василь Іванови
ivl
Тату, мамо,сестро, брате, тітко,дядьку, дідусю, бабусе, Натале Григорівно,Маріє Дмитрівно, Василю Івановичу, Борисе
аналог, есе, асиметрія, багатоскладовий, бесіда, біржовий, видання, вимова, виразний, витрата, метафора, романтизм, епілог, евфонія, завдання, каталог, надбання, лексикографія, акцентологія, пекарський, постмодернізм, риторика, дискурс, сенсорний, типовий, факсиміле, фаховий, читання, шлунковий, ядерний.
Чаріна троянда, сердите місто
Пропоную скласти такі 10 речень із дієприслівниками:
1. Міркуючи над текстом, я вирішив скласти власний твір.
2. Чоловік засумував, зупинившись у рідному краї.
3. Говорячи про Шевченка, варто не забути додати про його біографічні дані.
4. Притаївшись у куточку, котик чекав на мишку.
5. Пройшовши повз дівчини, хлопець посміхнувся.
6. Закінчивши урок, вчитель пішов до бібліотеки.
7. Дівчина поринає у мрії, співаючи.
8. Іде дощ, змушуючи усіх тікати з вулиць.
9. Почувши пісню, хлопець відчув, що в нього йдуть мурахи по шкірі.
10. Замислившись над майбутнім, вона вирішила вступати до університету.
<span>Мабуть я заблукав,-подумав Сергійко ,опинившись перший раз у місті Прикметника.Якесь дивне місце,ні душі навколо.Лише літери."Куди я потрапив?Хочу додому."-тихенько промовив Сергійко.Хлопчик похлипуючи блукав вуличками.Раптом все навколо загуркотіло,дмухнув сильний вітер і якимось дивним чином перед ним з'явився чоловік."Ви хто?"-запитав хлопчик."Я-король цього містечка,пан Прикметник.Я давно на тебе чекав!"
"На мене?"-здивувася він."Так,так,саме на тебе!Це ж ти не хочеш вчити українську мову?Не знаєш хто такий іменник!Глузуєш над ним,кажеш що він зовсім не потрібний і взагалі не цікавий.Зараз він сидить у моєму кабінеті і плаче,адже думає що всі навколо тільки ображають його.Ось як ти будеш розмовляти з друзями якщо іменник образиться і вирішить піти з посади.Настане хаос.А все через тебе!"
"Невже це справді я винний?Якщо дозволите,я б хотів вибачитися перед паном Іменником,я не хотів його образити.Я справді не подумав про наслідки,і зовсім не хотів робити йому боляче"
"Звісно,ходімо!"
Іменник дуже зрадів,що хлопчик усвідомив свою провину.Вони разом попили чай з цукерками,поговорили.І з того часу Іменник став хлопчику кращим другом.На вихідних Іменник допомагав Сергійкові з уроками з української мови,а Сергійко в свою чергу частував його солодощами.Країна Прикметника нарешті жила мирно,і в ній часто було чути сміх та веселощі мешканців.</span>