<span>1. Потяг рушить без пяти сім, пильнуй, щоб не прогавити відправлення.
2. Колега позбавив мене права підпису й полетів до Лондону, тепер його притягнуто до відповідальності.
3. Вчини так: о десятiй п"ятнадцять, коли розпочнеться перерва, зателефонуй своїй коханій і розіграй її: скажи, що ти по</span>їхав на море<span>.
4. У навчальнiй частині я дізналася, що моя вчителька здобула освіту в Київському університеті імені Шевченка.</span>
Нещодавно я проходила повз вулиці свого дитинства. У мене проминули усі спогади мого дитинства. Я згадала усіх своїх друзів, різноманітні ігри, дитячій сміх та подерті коліна. Я на це все дивилась і згадувала що ці всі будинкі мені здавалися дуже височезними. А зараз, я розумію шо це звичайнісінькі п'яти-поверхові будівлі. В дитинстві вони були дуже гарними, де були дуже гарні клумби з квітами, де всі діти в них любили ховатися під час гри у хованкі. А зараз цього немає, а є наполовину пусті старі квартиркі, бур'яни. Але я дуже рада то що в мене було дитинство у такому затишному дворі.
Якщо я правильно зрозуміла, то потрібно змінити слово за минулим часом, теперішнім часом та майбутнім...Ну ось: минулий час-синів(синіла, синіло); теперішній час-синіє; майбутній час-синітиме.
- Привіт! - Привіт! - Як справи? - Чудово. А у тебе? - Теж не погано. - Яка гарна сьогодні погода. - Так звісно, стільки багато снігу. - Ой вибач, мені хтось телефонує. - Добре я зачекаю. - Це дзонила матуся вона мені сказала йти додому. - Так мені теж вже час. - До зустрічі.<span> - Зустрінемося у школі.
Тримай)</span>
Бабуся запросила дітей до хати.
-Заходьте діточки в хату,гостями будете.
-Дякуємо бабусю за гостиність.
У хаті баба Ганна заклопоталась.
-Чим же вас, дорогенькі мої, пригощати?
Діти задумились,вони хотіли багато чого.
-Пиріг!-хором вигукнули вони та почали пирувати.
Якщо неправильно, вибачай.