1-запрошення
2-заклик
3--порада
Заклик звучить у 2 реченні
Одного разу Павлик бачив, як Рудий зустрічав свою маму на трамвайній зупинці. Тимко, - отой зухвалий і злий забіяка, - пригортався до матері, як зовсім маленький хлопчисько, і ніжно, сумно шепотів: «Мамочко, рідненька! Приходь швидше! Я так скучив за тобою!» Як здивувався тоді Павлик!
Виходить, Рудий не такий уже й поганий. А добрий і лагідний. Тільки дуже гордий і самолюбний. І зацькований, як вовченя. Адже ж вони ніколи не сказали йому доброго слова. Навіть коли він і не зачіпав їх. Тільки гнали йогов ід себе, тільки дражнилися і кепкували з нього. Важко тепер з’ясувати, хто перший почав і хто більше винен. Але так склалося, і вже пізно про це говорити.
Ясно одне: Рудому вже тяжко. Йому набагато гірше, ніж їм. Бо він один.
Ще зовсім недавно, півгодини тому, Павлик люто ненавидів Рудою і боявся. А тепер вони разом ліпили сніговика і промовляв: «От хлопці будуть здивовані, от радітимуть»
Мамині страви завжди відзначаються вишуканістю. А коли вона пече хліб, то аромат розходиться по всій хаті. Згадуються вчення бабусі,яка завжди нагадувала,що спочатку хліб на стіл ставлять, потім люди сідають. я була маленькою і не розумілав чому саме так потрібно робити. Та бабуся була терпляча й мудра і завжди пояснювала: <span>в ньому є людська праця, надії, спогади. Буде поганий настрій у хазяйки, що хліб пече, — і за столом усі посваряться. А якщо вона буде лагідна — і хліб буде гарний, і мир у родині</span>
<span><span>Продзвенів</span><span>дзвінок</span><span>останній,</span>
<span>Настають</span><span>літа</span><span>дні.</span>
<span>Чекаючи</span><span>відпочинок</span><span>літній,</span>
<span>Дуже</span><span>радіємо</span><span>ми.</span>
<span>Вабить</span><span>в</span><span>поле</span><span>свіжий</span><span>вітер,</span>
<span>Дзвінко</span><span>соловей</span><span>співає.</span>
<span>Запустили</span><span>змія</span><span>діти,</span>
<span>Вітер</span><span>вдаль</span><span>його</span><span>несе.</span>
<span>Звиваючись</span><span>і</span><span>виблискуючи,</span>
<span>За</span><span>камінню</span><span>біжить</span><span>річка,</span>
<span>Дзвінким</span><span>шумом</span><span>заповнюючи</span>
<span>Довколишні</span><span>луги.</span>
<span>Будинки</span><span>зовсім не</span><span>сидиться</span><span>:</span>
<span>До сонця</span><span>хочеться</span><span>бігти,</span>
<span>Влітку</span><span>вдосталь</span><span>насолодитися</span><span>,</span>
<span>Стрибати</span><span>, плавати</span><span>і грати</span><span>!</span>
Татьяна Николюк <span>2007</span>
<span>(Я</span><span>закінчила перший</span><span>клас)</span></span>
Надеюсь разберешь мои каракули )))