Артилерія тут була курям на сміх.
І знову хлопчик задумується, але вже про ті краї, де тихі води і прихилені до них зорі.
Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар i струшують на землю бентежнi звуки далеких дзвонiв.
В божому храмi страшенно пахло свiжовиробленими кожухами i розiгрiтим воском.
Незабаром над'їхав за фiгурами розлючений пан зi своїми гайдуками.
В його очах, обведених тiнями голоду, з'явилася давня усмiшка життєлюба, а в моїх — сльоза...
1)Нас кличе у мандри дорога, нам грає чарівна струна
2) Попрощалось сонце з чорною землею, виступає місяць з сестрою зорею
3) Сонце зійшло; Стоїть Остап серед поля, дає сльозам волю.
Я думаю что ето где ти жевеш,где ти народилася
Іди поцілую - так говорится