<span>Большую часть детства и отрочества Пётр I провёл в подмосковном селе Преображенском. До поры до времени пребывание здесь «младшего царя» устраивало и правительницу Софью, и царицу Наталью Кирилловну. Сестра-регентша была довольна изоляцией брата, мать — относительной безопасностью вдали от падчерицы. Но главное — село Преображенское устраивало Петра. Здесь царь вместе с ребятами, взятыми большей частью из «худых фамилий», составлял потешное войско и устраивал баталии.</span>
Широко применялись старые способы обработки камня посредством оббивания, скалывания и отжима, при этом техника отжимной ретуши достигла предельного расцвета.
<span>Левый радикализм — идейные течения, выступающие с критикой капиталистической системы и предполагающие формирование революционным или эволюционным путем новых общественных отношений и политических институтов. Представлен: социал-демократизмом, социализмом, марксизмом и анархизмом.Правый радикализм — форма резкого неприятия, отрицания общественных норм и правил в государстве со стороны отдельных лиц, групп или политических организаций.</span>
<span>Анархизм — </span>идейно-политическое течение леворадикального типа, главной чертой которого является отрицание всякой государственной власти, авторитета, порядка, дисциплины.
Основные черты и разновидности<span> правого радикализма:</span>
<span><span>расизм (как совокупность воззрений о физической и психологической неравноценности человеческих рас и о решающем влиянии расовых различий на человеческую историю и культуру)</span><span>фашизм и неофашизм (как идеология и политика тоталитарного типа, противопоставляющая институтам и ценностям демократии так называемый новый порядок и предельно жесткие средства его утверждения, включая массовый террор, шовинизм, переходящую в геноцид ксенофобию и т.д.)</span><span>псевдолевый экстремизм (революционаризм) (как радикальное движение в форме политического экстремизма и террора в качестве основного средства борьбы за достижение поставленных целей). Эта разновидность правового радикализма в современных условиях приняла форму международного терроризма, и представляет собой одну из наиболее острых глобальных угроз человечеству.</span></span>
Ответ:
Розпад імперії Карла Великого почався майже відразу після його смерті в 814 році. Однак вона стала тільки каталізатором, адже основна причина полягала в тому, що до цього часу завершувався процес європейської феодалізації. Каролінґи об’єднали безліч земель під своєю долонею завдяки тому, що їх численним васалам до певного історичного моменту було вигідно підтримувати імператорську владу.
Розпад імперії
Людовик Благочестивий, син Карла, ним же самим і коронований, через три роки після смерті батька розділив його володіння між власними синами, так що вже в 817 році імператору належала тільки верховна влада.
Однак це розділ не був останнім – він породив ще кілька, результатом яких стало безліч смут. Уже після смерті Людовика (це сталося в 840 році), його сини з’їхалися в Верден і домовилися про остаточний розподіл земель. Ув’язнений в 843 році Верденский договір (дата його укладення стала датою юридичної розпаду імперії) визначав кордони держав по народностям – французької, італійської та німецької. Відповідно, фактично він став основою для утворення відповідних європейських держав.
Треба сказати, що такий розпад на велику кількість політичних одиниць, часто дрібних, був обумовлений зміною положення феодалів по відношенню до централізованого управління: вони стали фактично незалежними від неї, мали власні армії і успішно справлялися з придушенням повстань закріпачених селян. Оскільки в той час панувало натуральне господарство, поділ стало неминучим. Ці причини, в основному, і викликали процес поділу.
Объяснение:
Он называется золотым для дворянства по той причине что Екатерина 2 Поддерживала Дворянство,раздавала земли,и был подписан манефест в честь дворянства
