"- Привет, сто лет тебя не видел!
<span>- О, на ловца и зверь бежит! Здорово? </span>
<span>- Что за шум, а драки нет? Ищешь меня зачем-то? </span>
<span>- Ищу. Дурная голова ногам покоя не даёт - забыл учебник дома. Не одолжишь свой на два урока? </span>
<span>- Запросто! А чего не выучил-то дома? Ученье, ведь, свет, а неученье - тьма! </span>
<span>- Да лень вперёд меня родилась, вот и побираюсь чужим умом да учебником. Одна голова - хорошо, а две лучше! </span>
<span>- Точно. Бери, да не отсохнет рука просящая! "</span>
<span>Протягом свого історичного розвитку український народ переживав безліч трагічних і драматичних періодів. Та, незважаючи на це, він ніколи не впадав у відчай, «не плакав», а перемагав, знаходив у собі внутрішні сили виживати й творити добро. Мені здається, що неабияку роль у цьому відіграло, передусім, надзвичайне вміння українців жартувати, сміятися. Тому, на мою думку, саме веселу вдачу варто вважати однією з головних рис українського національного характеру, яка допомагала й допомагає йому не впадати в гріх розпуки й сліз (а буття нашого народу ой як часто давало приводи для цього!). Істинно девізом нашого народу могли б стати слова: «Треба сміятися, щоб не плакати!»</span>
Весело-Радіти радощі Веселощі Улибатися
Більший, найбільший, більш (менш) великий, найбільш (найменш) великий
ясніший, найясніший, більш (менш) ясний, найбільш (найменш) ясний
Ответ:
інтерв'ю, ін'єкція, об'єктив, кур'єр, бар'єр, миш'як, дистриб'ютор.