1. щупальца
2. рот
3. гастральная полость
4. эктодерма
ЭКТОДЕ́РМА, наружный зародышевый листок многоклеточных животных. Из эктодермы образуются кожный эпителий, нервной системы, органы чувств, передний и задний отделы кишечника. Эктодермой также называют наружный слой стенки тела у кишечнополостных.
5. мезоглея
6. энтодерма
7. отпочковывающаяся гидра
8. яйцеклетки
9. мужские половые клетки
Эпителиально-мускульные клетки выполняют двигательную и защитную функции. Стрекательные - являются аппаратом нападения и защиты. Они имеют капсулу, внутри которой в виде спирали находится стрекательная нить, при раздражении выбрасываемая наружу. Интерстициальные - мелкие недифференциро-ванные клетки, впоследствии из них образуются все виды клеток эктодермы. Энтодерма подразделяется на эпителиально-мускульные клетки и железистые. Последние выделяют ферменты и выполняют функцию пищеварения. В энтодерме имеются также в небольшом количестве нервные клетки. Своими отростками они сообщаются между собой, образуя диффузную нервную систему.
Пищеварение кишечнополостных происходит в гастральной полости, следовательно, становится полостным. Непереваренные остатки пищи удаляются из тела через ротовое отверстие. Однако сохраняется и внутриклеточное пищеварение, так как клетки энтодермы способны к фагоцитозу - захвату частиц пищи из гастральной полости.
Для кишечнополостных характерно бесполое и половое размножение. Бесполое происходит почкованием. В летний период на теле полипа образуется выпячивание в виде почечки. Затем почка отделяется и падает на дно водоема, вырастая в новую особь. Половое размножение обычно наблюдается осенью. Различа-ют раздельнополые виды и гермафродитные. Яйцеклетка развива-ется в эктодерме ближе к подошве, а сперматозоиды - недалеко от ротового отверстия. Созревшие сперматозоиды попадают в воду и встречаются с яйцеклеткой. Оплодотворенная яйцеклетка покрывается толстой оболочкой, тело гидры разрушается, а зигота опускается на дно и вновь начинает делиться только при наличии тепла, весной, образуя новую особь.
<span>Для многих кишечнополостных характерно чередование поко-лений. Полипы размножаются почкованием и дают начало как полипам, так и медузам. Медузы размножаются половым путем. Из оплодотворенных яиц образуются личинки - планулы, покрытые ресничками. Они прикрепляются к субстрату и дают начало новому поколению полипов.</span><span>Клетки тела кишечнополостных дифференцированы. В эктодерме имеются эпителиально-мускульные клетки, интерстициальные, или промежуточные, стрекательные, половые и нервные.
</span>
В древнем Китае представления о человеческом теле были довольно фантастичными, что показывало, что трупы древние китайцы не вскрывали. Например, дыхательное горло в груди якобы разделялось на 7 каналов.
В Древней Индии медицина постепенно отходила от религии, где уже с VIII века до н. э. не существовало строгого запрета на вскрытие трупов. В Древнем Египте принципом государственности была кастовость. Над всеми властвовала каста жрецов. Жрецы учили, что после смерти душа человека переселяется в тело различных животных, а через 3000 лет возвращается в тело умершего, поэтому широко проводилось бальзамирование трупов.
Доводиться визначати своє положення за земними орієнтирами. Спеціальні органи чуття можуть виміряти земне тяжіння і геомагнітне поле Землі, передати цю інформацію в мозок і визначити, які рухи м'язів необхідні, щоб змінити напрям.
ОРІЄНТУВАЛЬНІ ПУНКТИ
Багато тварин під час міграцій орієнтуються за постійними, добре помітними пунктами земного ландшафту. Птахи під час перельотів летять уздовж річок та узбережжя.
Ссавці і комахи під час коротких подорожей орієнтуються за певними ознаками пейзажу. Деякі тварини визначають напрямок свого руху за положенням сонця, що складніше, оскільки сонце протягом дня змінює положення на небі.
Птахи, бджоли, оси, мурашки та деякі метелики успішно розраховують денний рух сонця за допомогою власного „біологічного годинника" і визначають правильний напрямок руху. Навіть у хмарну погоду ці тварини можуть дуже точно визначити напрямок за допомогою поляризованого світла. Сонячні промені розходяться в різні боки, проте, входячи в земну атмосферу, вони заломлюються і поляризуються. Людина, на жаль, не може використовувати поляризоване світло як орієнтир.
Деякі птахи, жаби і жабиропухи можуть орієнтуватися за зірками і, подібно як і люди, визначати північ за Полярною зіркою, а південь - за Південним Хрестом. Голуби керуються не тільки чудовим зором, але і своїм чудово розвиненим нюхом.
ГЕОМАГНІТНЕ ПОЛЕ ЗЕМЛІ
Між північним і південним магнітними полюсами земної кулі діють невидимі сили, існування яких можна довести за допомогою звичайного компаса. Людина при визначенні свого місцеположення може користуватися цим приладом, проте, як виявилось, тварини також мають подібні можливості і використовують магнітне поле Землі.
Згідно думки вчених, лініями магнітного поля користуються, наприклад, кити. Цим пояснюють викидання китів на узбережжя, яке опиняється у них на шляху. Спосіб орієнтації за допомогою геомагнітного поля Землі найчастіше використовують птахи. У темну ніч, за великої хмарності, коли абсолютно не видно зірок або яких-небудь інших орієнтирів, у повнісінькій темряві, птахи знаходять потрібний їм напрямок і весь час дотримуються його.
Парний самець і самка імператорських пінгвінів перебвають у морі досить далеко один від одного. Проте із настанням гніздового періоду птахи слідують в одному напрямі і зустрічаються, досягнувши кінцевої мети своєї подорожі. Більшість перелітних птахів здатна відчувати геомагнітне поле Землі. „Прилад", що сприймає магнітні лінії, на думку дослідників - це кровоносна система. У крові тварин є червоні кров'яні кульки, що містять залізо, а вся кров є відмінним електролітом.
ХІМІЧНІ РЕЧОВИНИ
Дуже цікаве явище являють собою регулярні міграції лососевих риб з місць, де вони з'являються на світ, до Атлантичного океану, а потім назад - на нерестовища в прісноводні водоймища. Вважають, що при виборі напрямку лососевим рибам допомагає оптичний чинник. Окрім того, лососеві риби також можуть керуватися хімічним складом води в їхніх рідних річках. Хімічний склад води, ймовірно, відіграє важливу роль і під час міграцій річкових вугрів на нерестовища в Саргасовому морі. Інші „мандрівники" - зелені черепахи - щороку вирушають у довгий шлях з Бразилії до місць розмноження на острів Вознесіння, що знаходиться в Центральній Атлантиці. Під час плавання зелені черепахи, імовірно, орієнтуються за допомогою нюху і смаку. Самки багатьох видів метеликів виділяють спеціальні хімічні речовини, що звуться феромонами, які є свого роду „еротичним посланням", що приваблює самців.
ЕХОЛОКАЦІЯ<span> Кажани видають звуки дуже високої частоти. Ці звуки відбиваються від перешкод, повертаються назад до тварини і вловлюються за допомогою великих вушних раковин. Завдяки цій точній системі орієнтації тварини прекрасно визначають своє положення в темряві, можуть оминути будь-яку перешкоду і, окрім того, ловити літаючих нічних комах, наприклад, нічних метеликів, якими вони харчуються. А метелики, у свою чергу, створюють спеціальні „перешкоди", щоб обманути кажана. Сіра салангана також має розвинену систему ехолокації, завдяки якій орієнтується в темряві. Ехолокація необхідна цим птахам, оскільки вони гніздуються в печерах. Дельфіни і деякі кити використовують подібні звуки для спілкування у групі. Сині кити чують один одного на відстані до 850 км. Під час тривалих міграцій самці горбатого кита співають „пісень", що їх чують інші кити, які знаходяться на великій відстані від них.</span>
1 Кровеносная система выполняет функцию переноса кислорода к органам и тканям животных.
2 Кровеносная система бывает незамкнутой(когда кровь течёт по сосудам и непосредственно в полости организма) и замкнутая(только по капиллярам и сосудам).
3 Ну, смотря у кого. В ходе эволюции сердце сначала было двухкамерным, потом трёх камерным с неполной перегородкой, а только потом четырёх камерным. Сосуды сначала несли по организму смешанную кровь, а только после появления четырёхмерного сердца разделились на артерии и вены.
Описала всё что знала. <span />