Лижні змагання
Минулої неділі відбулися районні змагання зі спуску на лижах серед школярів. В змаганнях взяли участь учні трьох шкіл нашого району. Погода була чудова: світило сонечко, і свіжий сніг хрумтів під лижами учасників змагань. Один за одним юні лижники спускалися з гірки. Журі ретельно оцінювало не тільки швидкість, а й технічність спуску.
Найшвидшим був Миколка Петренко зві школи № 18. Але Антон Коваленко зі школи №33 не зробив жодної помилки. В журі довго сперечалися, кому ж віддати перемогу. Врешті-решт вирішили, що Микола та Антон поділять перше місце. Хлопці були задоволені цим рішенням. Як то кажуть, перемогла дружба.
а. Побачила його зненацька - і серце моє забилось.
========= _____ ========
[ ==== ] - і [ ____ =====].
Привіт, зимо, як ти? Давно не бачились. Чомусь твої сніги, морози і вітри вже не такі люті, як раніше. Невже ти стала добріша? Де твоя суворість, як у вчительки з алгебри? Я б залюбки поговорила з тобою за чашечкою какао. Здається, наша розмова затягнеться надовго. А потім, ми підемо ліпити сніговика, як малі діти. Чому, зимо, ти мене завжди повертаєш у ранє дитинство, у той час, коли школа не дошкуляла своїми домашніми завданнями і ми могли годинами бігати з друзями морозними вечорами. Ми могли кидати б сніжками у чужих дітей і довго ховатися за стінами будинків, сміючись. Сподіваюсь, зимо, тобі теж весело...
Будь у кого, екс-чемпіон, все-таки, все ж таки, таки все, ні на чому, абихто, абиколи, ніякий, ні з ким, з-поміж, із-за, немовбито, стільки-но, навряд чи,тому що, іди ж бо, пліч-о-пліч, з дня на день, всього-на-всього, до речі, не до вподоби, не сьогодні-завтра, на добраніч, будь ласа, до побачення, до загину, споконвіків, на самоті, поправуруч, раз у раз, кінець кінцем, незіпсована картина, картина не зіпсована, не зіпсована часом картина
тема твору золота осінь
Осінь... Така красива, гарна і мила. З дерев падає жовте та багряне листя.
Те листя падає повільно і м'якенько приземляється на землю.
Вже перстало тепло світити сонце, вже настали похмурі дні. Ми з подругою йдемо по вулиці і милуємося осінньою красою. Коли ми йшли чули щебет пташок, свист вітра. Після прогулянки ми пішли по своїх домівках і вспоминали красу осенні.