<span>Весняні турботи птахів - це будування гнізд та виведення пташенят. З того самого моменту, коли на деревах розпускаються бруньки, птахи вже тут як тут. Багато з них повертаються навесні з вирію. Це граки, качки, гуси, чижики, іволги, ластівки, лелеки та інші птахи. Всіх їх навіть і не перелічиш. </span>
<span>Зграї птахів навесні прилітають у рідну місцевість. Хтось повертається раніше, як граки. Хтось прилітає пізніше, наприклад, ластівки, які летять з самої Африки. Але птахи не відпочивають після подорожі, а відразу беруться за діло. Ті, у кого немає пари, шукають пару для виведення пташенят. А потім пара пташок будує гніздо. Деякі птахи повертаються на місце свого торішнього гнізда та ремонтують його, якщо воно збереглося. </span>
<span>Ніхто не вчив пташок будувати гнізда, але вони вміють це робити, тому що ними керує інстинкт природи. Ластівка будує гніздо з грудочок землі та склеює їх слиною. Ворона в'є гніздо з гілочок на дереві, а качка - в очеретах на землі. У орла гніздо з сучків, а у маленької пташки ремеза - у формі пухової рукавички. Горобці часто селяться в дуплах. Стрижі влаштовують свої гніздечка в норах по берегам річок, над обривами. Створюються справжні пташині містечка! </span>
<span>Пташині турботи наповнюють життям сади й ліси. Птахи будують гнізда з радістю. Вони дзвінко щебечуть вдень та красиво співають на світанку, виводячи музичні трелі. У травні деякі самки вже висиджують яйця в гніздечках. А самці цієї пори годують їх, приносячи жучків, мух та черв'ячків.</span>
Я люблю родину за то что я здесь родился много воспоминаний если ты уезжаешь и родного место то как то не по себе чувствуешь себя не уверенно,а когда приезжаешь на родину ты понимаешь это твоя земля и ты тут чувствуешь себя прекрасно
Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я спостерігаю, як моя мама вишиває "хрестиком" картини.Моя мама Олена дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.<span>Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.</span>
У невеликому селі Марківка жила миша Нарка. Вона проживала у своїй норі у домі сімї Андріївських. Там жили бідна бабуся та її дві онучки. Миші жилося погано ,бо не було їжі. Одного разу миша зустріла свою сестру Ценю і та розказала їй історію. Що жила вона у місті великому та шумному. І що жилося їй там дуже погано. Миша Норка їй не повірила , адже як може бути погато там ,де завжди багато їжі. Вона не послухала сестру і вирушила у місто , покинувши свій дім. Поселилася миша у підїзді біля мусорних баків. Але через день Їй там почало не подобатись. Вона виходила із своєї норки та побачила як велечезний кіт схопив одну з її сусідок і втік. Тоді Нарка почала боятися виходити, навіть коли виносили смачну їжу. Тоді вона зрозуміла що мала на увазі її сестра і повернулася додому. І хоч там було сиро не було їжі ,але це значно краще і безпечніше.
Єфімов, Савельєв, Євгеньєв, Дернов, Благоєв, Литвинов, Лук'янов, Сухарєв, Давидов, Дем'янов, Лучанінов, Георгієв, Рощин, Марцинкевич, Тьоркін, Шимчак, Гущин, Слєпцов, Муромцев, Астаф'єв, Звягінцев, Свєтлов, Бєлов, Столєтов, Кожицкий, Миклошич, Душин, Сергєєв, Єдличка, Псргачов, Куніцин, Лєсков, Шитик, Мірошников, Андріанов, Єлютін, Пугачов, Звєрєв, Живков, Ісаєнков, Дернов, Артемов, Алексєєв, Макєєв, Тімірязєв.