Нарешті настала білосніжна зима. Випав уже не перший сніг. Він окутав землю надійним покривало. Воно не розтане швидко. Сонце вже не гріє своїм промінням. Але сьогодні напрочуд сонячно, адже воно усміхається. Сніг виблискує і переливається яскравим світлом під його промінням. Біля людських осель юрмляться снігурі, горобці та синички в пошуках поживи.
Дуже весело дітворі. Вони летять на санчатах із гірки чи прокладають лижню на білому сніговому покривалі. Зима загартовує.
--------------------------------------------
Зимовий день сьогодні видався дуже холодним. Навкруги усе біле. За вікном мете хуртовина. Завиває своїм одноманітним шумом. Замітає поодиноких перехожих пронизливим холодом. Пташки туляться докупи, щоб зігрітися. У такий зимовий день не покатаєшся на санчатах чи лижах з друзями.
7+5 = 13 пмчогвсирвяпневаот
Мені нетерпиться побачити Париж.
Весняний пейзаж
Весною все цвіте, зеленіє, і про красу того буяння співають пісень птахи. Усе вкривається зеленим серпанком, а дерева хтось ніби облив молоком. Біло-рожево всміхаються садки. Усе цвіте, піднявши до сонця зелені голівки, а понад дорогою стоять у молочному шумовинні розлогі каштани.
Іду полем, а квітів безліч. Квітів яскравих, радісних, буйних. Вітерець їх колише, вони хитають голівками і ваблять до себе. Зелень свіжа й чиста. Часом спиняюся на узліссі і слухаю пташині співи. Кожна пташка славить весну, і кожна славить на свій голос. Часом він буває і не дуже приємний, але весною все здається найкращим. Вже позліталися всі пташки, доки не з’явилися пташенята і не почалися турботи, вони розважаються співом.
Я з дитинства люблю теплі, лагідні весняні дні. Весна пролітає садками, полями, лісом, заквітчує все вривається потужно до міста, бере владу у свої теплі руки. Блакитними очима дивиться на все весна. Вона ще молода, ніжна, святково усміхнена. Ще так недавно холодно дихала зима, а вже сьогодні — лагідне повітря весни огортає землю. Потім весна поверне на літо, літо — на осінь, і в степу, де буяли квіти і трави стане тихо й сумно.
