Непредсказуемая политика проводимая Павлом 1.
В начале 19 века период правления маньчжуров господствовали средневековые феодальные отношения. Политика изоляции, проводимая цинской властью, привела Китай к отставанию в развитии от других стран. Он оставался отсталой феодальной страной. Внутренний кризис Цинской империи ускорился под влиянием ряда факторов, что привело к попытке колонизации Китая Англией.
Капіталістичні економіки та установи ставали більш складними і глобально вираженими. Цей процес почався із середньовічних італійських міст-держав, зокрема, Генуї, Венеції та Мілана. На початку сучасного періоду також спостерігався підйом і початок домінування економічної теоріїмеркантилізму. Цей період свідок європейської колонізації 15—19 століття, яка поширила християнство по всьому світу.
Тенденції раннього нового часу в різних регіонах світу являють собою відхід від середньовічних способів організації, іноді політичних та економічних. У Європі період став свідком занепаду феодалізму, що включає в себе також Реформацію, злощасну Тридцятирічну війну, Комерційну революцію, європейську колонізацію Америки і золоту пору піратства. Управління Китаєм на початку раннього сучасного періоду династією Мін «однією з найбільших епох організованого керівництва та соціальної стабільності в людській історії».[1] До 16 століття економіку Мін стимулювала торгівля з Португалією, Іспанією та Голландією. У період Адзуті-Момояма в Японії почаласяторгівля з південними варварами після прибуття перших європейців — португальців.
Період Середньовіччя дуже позначився на церкві, зокрема католицькій. Як відомо, церква завжди намагалася контролювати і народ, і саму владу.
На горе глави церкви, сталися такі речі, які відсунули роль церкви на другий план.
<span>Перш за все, великі географічні відкриття привели
до розвитку торгівлі і росту багатства, особливо серед жителів торгових
міст. Розбагатілі на торгівлі люди не бажали, щоб їхні гроші діставалися
очолюваної римським папою католицькій церкві у вигляді численних платежів і
поборів.
Усе це відбилося на свідомості людей. Вони усе більше думали про
сьогоднішній день, про земне життя, а не про загробне існування – життя
небесне. В епоху відродження з'явилося багато людей, які займалися просвіченням. На їхньому
тлі стали особливо помітні напівграмотність і фанатизм багатьох ченців і
священиків.
Ще вчора роздроблені королівства поєднувалися в могутні
централізовані держави. Їхні правителі прагнули підкорити своєю владою таку
впливову силу, як церква.
(це не відносимо до наукових відкриттів, але самі дані дуже корисні)
Також, церква не здатна була визнавати науку. Як ми знаємо, католицька церква лише в кінці 20 століття визнала те, що Земля обертається навколо сонця. Але це відкриття зробив ще Миколай Коперник приблизно 400 років тому! Церква не змогла змиритися з тим, що наука знала більше. Отже, втрата авторитету була неможливою в очах духовенства.
Інше наукове відкриття. Ісаак Ньютон довів, що все підкоряється природним законам. Він </span><span>сформулював закон всесвітнього тяжіння і математично обгрунтував закони, що керують цими процесами. Звернімо увагу, Ньютон науково підтвердив всі процеси, а не просто пояснив їх божественними проявами.
Щодо іншої наукової діяльності. Алхімія, яка намагалася створити речовину, що перетворить будь-який метал у чисте золото.Звичайно, що це не вигідно церкві. Контроль над людиною при розміреному житті із купами золота у кишені був би неможливим.
В наукових відкриттях церква вбачала загрозу. На жаль, дуже пізно вона опам'яталася і вибачилася за свої жахливі діяння.
</span>
Великая Минская империя — государство под властью династии Мин , правившей в Китае после отделения Китая от монгольской империи Юань с 1368 года по 1644 год. Несмотря на то, что минская столица Пекин пала в 1644 году в результате восстания Ли Цзычэна, часть страны оставалась под контролем лояльного к минской семье режима Южная Мин до 1662 года.
