2-г. 3 1-г, 2-а, 3-б 5-г 6-г
Н. вісімсот сорок шість
Р. восьмисот сорока шести
Д. восьмистам сорока шістьом
З. вісімсот сорок шість
О. вісьмомастами сорока шістьма
М. на восьмистах сорока шістьох
<span>собаками загнаний на списи, стікаючи гарячою кров’ю в останній несамовитості
гриз залізо наконечників трощив дерево списівищ. Його випружене тіло лиховісно
скрикувало в тисячних вогнях, воно ось-ось мало вибухнути червоною кривавістю.
Але звір, видно, відчував наближення останньої миті. Він не хотів смерті, прагнув
уникнути того кінця, після якого вже не буває початку. Переповнений передсмертним
риком, він жахнув з кола знищення. Його
затьмарені болем очі все ж здобулися на ще одне зусилля, щоб забачити вільний
проміжок. Задране в лютій зневазі, рило хапливо нюшило дорогу, заволохатілі вуха
вловлювали щонайменші продихи лісового повіву волі. Умить лишив кабан у тій
улоговині людей собак гострі, довгі списи і помчав по схилу вгору, де самотньо
приглядався до ловів князь Ярослав (П. Загребельний).
</span><span />
Слово-не горобець,вилетить-не спіймаєш.Книга-джерело знань.Без верби й калини нема України.Сім раз відмір-один раз відріж.
Наше неоцінене багатство<span>Я не знаю людини, яка б не любила слухати музику та пісні. Я теж обожнюю пісні. Співи оточують нас від самого початку нашого життя.</span>Особливо прекрасна народна пісня. Це справжня душа народу. Українська пісня вбирає в себе все народне та особисте людське життя. Перший спів, який ми чуємо – це колискова, яку нам співає мама або бабуся, і в ній бринить материнське тепло, любов та ласка. Потім, коли ми дорослішаємо, у наш світ входять пісеньки улюблених казкових героїв, персонажів дитячих мультиків. Ми самі співаємо дитячі пісні – у школі, у літньому таборі. Це - пісні єднання зі світом, пісні дружби. На зміну їм приходять мелодії юності, нічні романтичні балади першого кохання. А коли-небудь і ми зможемо заспівати колискові своїм малюкам…На жаль, зараз не всі мами співають своїм дітям колискові, тому що це стало немодним. Більшість сучасних мам хіба що спроможні ввімкнути через колонки комп’ютера запис української колискової – щоб приспати дитину за її допомогою. А шкода, адже мамина колискова сповнена любові, тепла, ніжності, які адресовані саме її дитині, найдорожчій в світі.У народну пісню вкладено душу всіх, хто співав її протягом багатьох років. І кожен, хто співає її знову, додає до неї частку своєї власної душі. І тому народна пісні багата, це істинна духовна скарбниця.Цим її можна відрізнити від естрадних пісень, які здебільшого є «одноденними», щоб тільки розважити молодь. Я знаю, що іноді естрадні пісні можуть стати класикою, як, наприклад «Києве мій», але зараз таке стається нечасто.Хіба можна порівняти українські весільні пісні, де наречених називають «царівною та царевичем», «лебідками» з такими словами «я попала в тенета, можливо, будуть діти»? Або прекрасну баладу «Чом ти не прийшов, як місяць зійшов?» з пісенькою типу «а я тебе люблю, а ти мене не любиш, бо ти коза»?<span>Можливо, зараз серед молоді не дуже модно слухати народну пісню, але я знаю, що музичний стиль фолк, де поєднуються надбання сучасної музики та традиції народних співів, зараз дуже популярний в світі. Одноденні пісеньки швидко забуваються, а народна пісня залишається. Просто не всі ще, гонячись за модою, усвідомили її цінність у своєму житті.</span>