<span> Євразія – самий великий материк Землі, який складається з двох частин світу – Європи і Азії. Разом з островами Євразія займає площу біля 53,4 млн. км2. На острови приходиться 2,75 млн. км2. Крайні материкові точки: на пів-ночі – мис Челюскін, 77о43¹ пв. ш., на півдні – мис Піай, 1о16¹ пв.ш., на заході мис Рока, 9о34¹ з. д., на сході – мис Дежньова, 169о 40¹ з. д. Кілька островів на південному сході Євразії розташовані і Південній півкулі. Євразію обмивають океани: на заході – Атлантичний, на півночі – Північний Льодовитий, на Сході – Тихий, на півдні – Індійський та окраїнні моря цих океанів. На пів-денному сході австрало-азіатські моря відділяють Євразію від Австралії, на північному сході – Берингова протока від Північної Америки, на південному заході – Гібралтарська протока, Середземне і Червоне моря від Африки, з якою Євразія з’єднується Суецьким перешийком. Неперервність масиву суші, сучасна тектонічна консолідація материка, єдність багатьох кліматичних процесів, значна спільність розвитку органічного світу та численні інші прояви природно-історичної єдності, а також необхідність врахування територіальної цілісності для оцінки соціально-історичних явищ викликали потребу в назві, яка б об’єднувала увесь материк. Найбільш зручною назвою виявилось введене в геологію Е.Зюссом в 1883 р. поняття "Євразія”.</span>
<span>Євразія є ареною найдревніших цивілізацій. Тисячоліття сільськогосподарської культури перетворили природні ландшафти низовинних рівнин Південної і Східної Азії, оазисів Центральної, Середньої і Західної Азії, південного побережжя Європи. Корінним перетворенням піддалася більша частина Європи, освоєна значна частина Азії. Сучасний культурний ландшафт переважає на території Європи, рівнинах Сунляо, Великої Китайської, Індо-Ганської, півострові Індокитай, островах Ява і Японського архіпелагу.</span>
Таймыр- это солёное озеро,так как остальные не подходят)) это в одном источнике,а это в другом
<span>Самое большое озеро Земли</span><span> — Каспийское море</span><span> — солёное. тебе решать</span>
Часто в печати мелькает упоминание об исторической несправедливости к Христофору Колумбу, открывшему Америку, но так и не увековечившему своего имени в ее названии. Америка была названа в честь другого человека. А в чем несправедливость-то? Колумб Америку не открывал. Он открыл Вест-Индию, за что и пожал все причитавшиеся ему лавры. Он поплыл открыть новый торговый путь, с помощью которого можно было бы миновать неспокойную Азию и сократить срок путешествия. За чем пошел, то и нашел.
Вслед за ним поплыл Америго Веспуччи, который много раз плавал вдоль северных и восточных берегов открытой земли. Карты Колумба ничего почти не добавили к картам Магеллана, а карты Веспуччи позволили составить правильное представление об Америке как о материке. Веспуччи помогал в снаряжении экспедиций Колумба и был его другом. По отзывам современников, Веспуччи был честным, умным человеком и обладал немалым талантом. Благодаря этому таланту он оставил записки о новых землях, в которых описал их природу, животный мир, звездное небо, нравы аборигенов. Говорят, что немного преувеличивал, но виною всему – талант писателя.
а- в польночь) в полночь всегда холодновато это точно)
<span>Уже на высоте 5 км над уровнем моря у нетренированного человека появляется кислородное голодание и без адаптации работоспособность человека значительно снижается. Здесь кончается физиологическая зона атмосферы. Дыхание человека становится невозможным на высоте 9 км, хотя примерно до 115 км атмосфера содержит кислород. </span>
