Первый подвиг Геракла<span> - убийство Немейского </span>льва<span>.
</span>
<span>Люди в горах в основном занимаются овцеводством или чем-то, что связано с разведением животных,которые дают шерсть или молоко.</span>
Древнерусское государство было многонациональным: славяне(яне, ичи), фино-угорские племена(мордва, меря, чудь), балтийские(эсты, пруссы, земгалы), кочевники(печенеги, хазары, булгары), варяги\норманы\викинги. Русь была базой транзитной торговли(по рекам) из варяг в греки. Но вот откуда славяне взялись есть несколько теорий. Рыбаков полагает, что родина славян это северное причерноморье, а предки - скифы-пахари. Византийские авторы писали, что родина славян это северное причерноморье, но предки - анты или скловины. Гумилёв считает, что родина славян - центральная Европа, сделано это на основе анализа топонимов и гидронимов. Причиной переселения славян было давление соседей(германские племена)+экстенсивное подсечное земледелие. Таким образом было два потока славянской колонизации: а)освоение Поморья(Балтика, Новгород 6-7вв); б) Скарпа, Преднепровье(6-7вв)
Чтобы посмотреть, как уже все расселялись по территории, достаточно зайти в любой книжный да взять атлас древней Руси, там это есть. Да и в интернете в картинках, уверенность 89%, тоже есть, если загуглить это.
<span>Октон Першый завойовнык, </span>
Ответ:
Объяснение:
Від часу сходження на французький престол у 1824 році, король з династії Бурбонів Карл X проводив політику спрямовану на реставрацію абсолютної монархії, робив ставку здебільшого на представників аристократії, колишніх політичних емігрантів, так званих роялістів. Французьке суспільство переживало значні зміни, викликані початком Промислової революції, значно погіршилися умови життя бідніших прошарків населення. Велике невдоволеня серед населення викликали закони впроваджені ультраконсервативною партією, зокрема закон про відшкодування емігрантам вартості маєтків, втрачених ними під час революції. Потрібний для цього мільярд франків фактично витягнули з кишень буржуазії. Не дивно, що заможні фінансисти тепер майже відкрито підтримували лібералів в їхній боротьбі з королівським свавіллям. Іншим непопулярним кроком було впровадження смертної кари за богохульство спрямоване проти Католицької церкви. Ці закони також порушували статус-кво закріплені у Хартії 1815 року.
Палата депутатів відхилила королівський законопроект про зміну законів успадкування власності. У пресі розпочалася гаряча кампанія з осудом уряду консервативного прем'єра Поліньяка та монархії, на що король відповів новим законопроектом, який фактично уводив цензуру преси. Коли парламент знову відхилив ці законопроекти, Карл X вирішив виявити твердість, розпустив парламент і намагався затягнути вибори нового складу палати. Коли ж голосування нарешті відбулося, беззаперечну перемогу здобули ліберали, що гуртувалися навколо газети «Національ», редактором якої був Адольф Тьєр.
30 квітня король розпустив паризьку Національну гвардію, що також загострило протистояння між королем та ліберальною опозицією. 25 липня 1830 року Карл X за порадою Поліньяка підписав чотири «липневі ордонанси» — за якими скасував результати виборів, позбавив права голосувати торгівців і промисловців та фактично припинив дію конституційної Хартії.