1. Мотря стояла коло тину висока та здорова,така заввишки,як Карпо,з широким лобом, з загостреним лицем,з блискучими,як жар,чорними маленькими очима.
2. По другий бік тину стояла баба Кайдашиха,висока та суха,неначе циганська голка,в запасці ,в рясній білій ,як сніг,сорочці,в здоровій хустці на голові .
3. Ти бичуєш святу тишу землі скреготом фабрик, громом коліс,брудниш повітря пилом та димом, ревеш від болю, з радості, злості.
4. Ти хочеш будь моїм планом, хочеш взяти мене… мої руки, мій розум, мою волю і моє серце…
-Привіт Іро
-Привіт Дарино.
-Як справи?
-Чудово,а в тебе?
-Теж прекрані.
-Прогуляємося в парку?
-Авжеж
-Давай пограємо в міста?
-Давай
-Ти перша
-Африка
-Америка
-Англія...
-Пішли додому?
-Пішли
[ к о р' і (наголос над І) в н и к]
[п’ і д з а (наголос над А) х и с н и й]
<span>Дійсно, Україна – це наша рідна Батьківщина. Нашим першим, головним обов'язком є — любити її та шанувати. Говорять, "Хто не знає свого минулого,той не вартий свого майбутнього" І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого, - перекотиполе, куди вітер подме, туди воно і котиться. Саме тому ми повинні знати свою історію, своє минуле. Україна - це унікальна держава козаків. Саме такою її знає весь світ. А ким були найперші козаки? Звідки вони взялися? На ці запитання ми знайдемо відповідь у гостросюжетному історичному творі Володимира Рутків¬ського «Джури козака Швайки».
</span>
