Ответ:
в)
Объяснение:
Так як ділянка і дільниця мають зовсім різне значення, хоча за звучанням схожі.
[йійі]-2 приголосних, 2 голосних.
й-приголосні, язикові, середньо-язикові, сонорні.
і- голосні, ненаголошені, передній ряд, високий ступінь.
- Привіт, Андрію!
- Здоров був, Денисе,як тобі перші навчальні дні?
- Погано, я весь час нудьгую.
- Чому?
- Я ненавиджу школу. Я не хочу до неї ходити, бо я небачу в цьому сенсу!
- Ти помиляєшся!
- Невже? Хіба ти маешь іншу думку стосовно цього?
- Так.
- То поділись зі мною!
- На мою думку, школа - один із найкращих етапів нашого життя. Ми ходимо до школи і вчимось,нам дають безкоштовні знання, які допоможуть нам в подальшому житті. Тебе підтримують, направляють твої здібності, допомагають.
- Це все так, але я не хочу робити домашні завдання!
- Звичайно, це не найприємніша праця, але роблячи це ти стаешь самостійним і відточуєшь свою силу волі, адже у дорослому житті ніхто небуде над тобою корпіти, одже вчись працювати самостійно.
- Можливо ти маешь рацію.... Але, що ти скажеш стосовно навчання, яке тривае аж 9 місяців, це надто важко!
- Тобто ти вважаєшь, що коли станеш дорослим,то матимеш більше вихідних. Ні! Коли ті підростеш, ті повинен будеш кожного дня ходити на роботу і працювати цілий день, а не тільки пів дня. Ти не матимеш літніх канікул! А якщо хочеш мати більше вільного часу,то треба добре вчитись.
- Мабуть,це правильно.. я подумаю над цим...
<span>Товариш погодився чергувати,замість мене. На світі знайдеш усе,крім рідної матері. На кладці обнявшись стояли дві дівчини і забувши про все на світі виводили,сумну пісню. Незнайомець ішов не поспішаючи.</span>
Мій улюблений урок - це зарубіжна література. Напевно, тому, що я дуже люблю читати. Коли я був зовсім маленьким, бабуся читала мені казки. А я сидів поруч з нею в кріслі та дивувався, звідки вона стільки знає. Я з цікавістю заглядав у її книжку. Бабуся вела пальцем по рядкам із незнайомими значками, які називалися літерами.Я просив бабусю читати одну й ту саму книгу знову, поки не вивчав уривки з неї напам'ять. А коли батьки приходили з роботи, я брав книгу та пробував її «читати». І так само, як бабуся, водив пальцем по рядках. І батьки дивувалися, яка у них росте розумна дитина, вже вміє читати.Потім я вивчив літери, почав читати по складах. Але це було нецікаво. Мені хотілося читати ще краще, щоб швидше дізнатися, що ж там буде далі.Коли я прочитав всі дитячі книжки на своїй полиці, то став тихцем брати книги з маминої шафи. Мені було страшенно цікаво. Я подорожував морями разом із Робінзоном Крузо та Гулівером, перемагав злих чарівників з Гаррі Поттером, розслідував заплутані злочини з Шерлоком Холмсом. Я стільки нового дізнаюся з книг! Це так цікаво!<span>На уроках літератури нам задають додому те, що я найбільше люблю робити - читати. Чому я люблю літературу? Та тому, що просто люблю!</span>