Про колесницы: <span>Колесница-это лёгкая и удобная для 2-3 человек(воинов) повозка, в которую была впряжена пара лошадей. Раньше в войнах обычно выигрывал войну тот, и кого по количеству колесниц было больше. В древности персы и сирийцы вставляли ножи(они были похожи чем-то на мечи) в середину колёс и впереди, между лошадьми. Потом въезжали на таких колесницах в фланг противника, и просто резали воинов на части. </span>
Місце народження: село Пустовійтівка Лубенського полку біля міста Ромни (тепер – Сумська область)
Походив з української шляхти. Був військовим осавулом, потім - суддею Війська Запорозького низового, 1762 року обраний кошовим, але того ж року, після зустрічі в Москві з царицею Катериною II, усунутий з посади. У січні 1765 року всупереч царській волі старшина знову обрала Петра Калнишевського кошовим. За доблесть у російсько-турецькій війні 1768 — 1774 pp. Військо Запорозьке дістало подяку від цариці, кошовий отаман був нагороджений кавалером найвищого ордену Російської імперії — ордену Андрія Первозванного, йому було присвоєно військовий чин генерал-лейтенанта. Відстоював права Запоріжжя, задля чого неодноразово їздив з депутаціями до Петербурга. Намагався посилити свою владу і обмежував права старшини та козацької ради. Дбав про поширення хліборобства і торгівлі у запорозьких степах і тим самим перешкоджав планам Росії в колонізації причорноморських степів та посиленні російської присутності в Україні. 4 червня 1775 року 100-тисячне військо під командуванням генерал-поручика Петра Текелі, повертаючись із турецької війни, обступило Січ, скориставшись тим, що Військо Запорозьке ще було на турецькому фронті. Не маючи сил боронитися, Калнишевський змушений був здати фортецю без бою. Разом зі старшиною його було заарештовано i на пропозицiю Потьомкіна довічно заслано до Соловецького монастиря, куди він прибув у кiнцi липня 1776 р. У 1792 р. Петро КАлнишевський переведений в одиночну в'язницю бiля Поварнi. Указом нового Iмператора Росiї Олександра Павловича від 2 квiтня 1801 р. був помилуваний за загальною амнiстією та отримав право на вiльний вибiр мiсця проживання. За свoїми лiтами (йому йшов 111 рiк) і станом здоров'я залишився ченцем у монастирi, де й помер на 113 році життя - 1803 року. Похований Петро Калнишевський на головному подвір'ї Соловецького монастиря перед Преображенським собором.
Это река Евфрат одна из рек двуречья
1)Олег начал покорять славянские и финские племена: подчинил кривичей, полян, древлян, северян, радимичей, освободил восточнославянские племена от хазарской зависимости; подчинил также финские племена: чудь, весь, мерю, мурому.
<span>2) Игорь предпринял два похода на Византию. В 945 г. был заключен договор, в основном повторивший договор Олега с Византией, но без права беспошлинной торговли, а с обязательством великого князя оказывать греческому правительству военную помощь, когда оно "начнет хотеть" этой помощи. </span>
<span>3)Святослав больше внимания уделял делам внешней политики. С 964 года по 972 он ведет почти непрерывные войны с Волжской Болгарией и Хазарией. Основал Тмутараканское княжество на Таманском полуострове.</span>
1 этап-09.01.1905-Кровавое Воскресенье (всего около 1000 убитых, 5000 раненых), что повлекло за собой:
1)Революционные выступления
2)Стачки рабочих и возникновение совета рабочих в Иваново-Вознесенске (с мая по июнь 1905)
3)Восстание на броненосце "Потёмкин"
4)Всероссийский крестьянский съезд-требование конституционных реформ
5)Реакция верховной власти, а именно 18.02.1905-рескрипт Николая II с обещаниями немедленных реформ
6)06.08.1905-указ об учреждении Гос. Думы
2 этап-1)Образование политических партий (Кадетов, Союза 17 октября, Союза русского народа)
2)Революционные движения
3)Всероссийская стачка-образования после этого Советов в Москве и в Санкт-Петербурге
4)Восстание на флоте в Севастополе
5)Восстания декабристов в Москве
6)Действия власти, а именно 17.10.1905-манифест "Об усовершенствовании государственного порядка",11.12.1905-издание нового закона о выборах в Гос. Думу
7)Подавление восстаний с 15 по 18 декабря 1905 г.
3 этап
1)Революционные события
2)Стачки пролетариата
3)Крестьянские волнения (много поместий попросту сгорело)
4)Восстание моряков в Кронштадте
5)Национально-освободительное движение в Финляндии, Польше, Украине
6)Перемещение центра тяжести в общественном движении
7)Парламентские формы борьбы
8)Активность на избирательных участках в Гос. Думе
9)Распуск II-ой Гос. Думы с параллельным изменением избирательного закона (включая Третьеиюньский переворот 1907 г.) означал не что иное, как конец первой российской революции
