<span>Вибір дванадцятьох апостолів І піднявся Ісус на гору й покликав за Собою кого хотів. Вони піднялися до Нього. Він обрав дванадцятьох і назвав їх апостолами Своїми, щоб могли вони бути поруч із Ним і щоб міг Він послати їх проповідувати, наділив Він їх владою виганяти демонів. Отже, Він призначив дванадцятьох: Симона (якому Він дав ім'я Петро), Якова, сина Зеведеєвого, і брата Якова Іоанна (яким Він дав імена Воанер, що означає «сини грому»), Андрія, Пилипа, Варфоломія, Матвія, лому, Якова, сина Алфієвого, Тадея, Симона Зілота та Юду Іскаріота, котрий Його і зрадив (Новий Завіт. Євангелія від Марка).</span>
Осень.Это -врёмя, когда школьники ходят в школу.Дети в садик.Студенты в Колледж или Институт. Птицы улетают на юг.А медведи ложатся в спячку. Так же осенью идут сильные дожди.Белочки собирают орешки.Осенью- листья становятся разноцветными
.Из этих листьев можно на собирать букет.Именно по этому, деревья становятся "голыми".Люди одевают сапожки.Дети шапки.Это прекрасное время года.Я люблю осень!
У кожної людини є своя мета в житті і своє уявлення про успіх. Для кого успіх – це матеріальний достаток, а для кого це, перш за все, досягнення гармонії з самим собою і природою. На мою думку, успіх повинен приносити задоволення. А чи принесе він бажаного, якщо досягати його не правдивим шляхом, а обманюючи людей або підлещуючись до них? Думаю, що ні. Тобто, заради справжнього успіху не можна кривити душею і намагатися знаходити компроміс з власним сумлінням
Яскравим прикладом залежності результату від способу його отримання є трагікомедія Івана Карпенко-Карого «Сто тисяч». Головний герой твору - Герасим Калита, - намагаючись примножити свої статки, зраджує своєму сумлінню і вдається до злочину. Він, усвідомлюючи всю сутність нечесної справи, погоджується на угоду про отримання фальшивих грошей. А потім же, сам втрапляє до паски злодіїв: гроші він не отримує, а ще й втрачає своїх п'ять тисяч. Цей приклад показує те, що нечесний шлях приведе до також нечесного успіху.
В звичайному житті, а не на сторінках книг, випадки досягання успіху нечесними шляхами вже встигли стати чимось буденним. Винятком не стало і моє життя. Один час, бачачи перед собою високу мету, я намагалась знайти найлегший шлях її здобуття. Прямуючі до цілі, я намагалась використовувати багато існуючих методів, серед яких були і хитрощі, і лицемірство, і лестощі. Але я дуже швидко стала помічати закономірність - чим гірші методи, тим менше задоволення приносить успіх, навіть якщо він досягнутий у повній мірі. Після таких вчинків, моє сумління не залишало в спокої душу ні на мить. Тоді я почала шукати, хоч і складніші, але правильні шляхи. І хочу запевнити кожного, що це дійсно дозволило мені повною мірою отримувати задоволення від справи і її успішності.
<span> Отже, щоб досягти успіху потрібно боротися і здобувати, виявивши наполегливість і правдивість, не стаючи до боротьби із власним сумлінням. Шлях до успіху, без сумніву, повинен бути чесним: інакше отримане й успіхом не назвеш. Тому так важливо з самого початку стати на вірний шлях, щоб потім не шукати втраченої дороги. </span>
Н:дев'ятсот дев'ять
Р:дев'ятсот дев'ятьох двух
Д:дев'ятистам дев'ятьом двом
З:дев'ятсот дев'ятьох двох
О:дев'ятистами дев'ятьма двома
М:(на)дев'ятистах дев'яти двох
<span><span>
Текст – розповідь про куточок живої природи. Їжачок.
</span></span>
У нашому саду ростуть яблуні, сливи, груші, виноград, смородина, малина.
Якось серед літа,
коли на смородині та малині доспіли ягоди, забрів їжачок. Він щось
шукав, принюхувався, напевно, думав, чим поживитися. Він не боявся ні
мене, ні нашого дворового пса Рябка. Їжачок був впевнений, що його
гострі колючки зможуть завжди захистити його. Спочатку я з цікавістю
спостерігав за ним. Потім побіг додому, щоб винести маленьке блюдце з
молоком. Їжачок почав пити.
<span> Їжачок тепер частенько любить приходити у наш сад. Усі підгодовують його.</span>