Li - ковалетная (неполярная)
Ca3P2 - ионная
N2 - ковалентная (неполярная)
SCl2 - ковалетная (полярная)
NA2CO3 поскольку угл.газ сразу улетучивается
Na2CO3 + H2O = NaHCO3 + NaOH
CO22- + H2O = HCO3- + OH-
Na2SO3+2H2O= 2NaOH+H2SO3
2Na+ + SO3- + 2H2O= 2Na+ + 2OH- + H2SO3
<span>SO3- + 2H2O= 2OH- + H2SO3</span>
Mr ( Cu2O) = 64 * 2 + 16 = 144
W(O) = 16/144 = 0,11 или 11%
<span>W(Cu) = ( 64 * 2 ) / 144 = 0,89 или 89%
Удачки! обращайся
</span>
Ответ:
Объяснение:До 60-х років 20-го сторіччя атомну масу означали так, що ізотоп кисень-16 мав атомну масу 16. Проте співвідношення кисню-17 та кисню-18 у природному кисні, що також використовувався до розрахунків атомної маси, призводило до наявності двох різних таблиць атомних мас.
Раніше хіміки й фізики використовували дві різні шкали атомних мас. Хіміки використовували шкалу, основану на тому, що природна суміш ізотопів кисню мала атомну масу 16, тоді як фізики присвоювали те саме число 16 атомній масі найпоширенішого ізотопу кисню (що має вісім протонів і вісім нейтронів). Уніфікована шкала основана на вуглецю-12, 12C, що відповідає потребі фізиків у шкалі, що ґрунтується на чистому ізотопі, та за числами стоїть близько до шкали хіміків.
У вересні 1803 року вперше англійський вчений склав першу таблицю атомних мас, відомих на той час елементів. Дещо пізніше шведський хімік і мінералог Є.Я. Берцеліус за елемент порівняння запропонував оксиген. На даний час користуються вуглецевими одиницями (а.о.м.)
1 а.о.м. = (С) = 1,66043·10-24г.
Dвозд(газа Х)=Mr(газа Х)/29
Mr(газа Х)=1,17×29=34
С такой молекулярной массой подходят два вещества: сероводород H2S и фосфин PH3.
лабораторное получение сероводорода - взаимодействие сульфида алюминия с водой:
Al2S3+6H2O=2Al(OH)3+3H2S
лабораторное получение фосфина- кипячение белого фосфора в концентрированном водном растворе гидроксида натрия:
P4(тв.)+3NaOH(водн.)+3H2O(ж.)=3NaH2PO2(водн.)+PH3(газ)