Поганий - гірший, найгірший;
дорогий - дорожчий, найдорожчий;
високий - вищий, найвищий.
Тоді це будуть правила гри,а не "інструкція".
Як грати в класичні схованки.
<span>Правила гри в хованки дуже прості. Спочатку гравці збираються разом, обирають того, хто буде водою. Потім всі тікають, крім самого ведучого, і ховаються в різних місцях. Ведучий ж тим часом повинен вважати до певної цифра (від 10 і більше), закривши очі і притиснувшись обличчям до чого-небудь (дерево, стіна тощо), а потім шукати всіх сховалися. Той, кого ведучий знайшов першим, повинен бути водою в наступній грі. Грають в хованки лише на відведеній території, яку встановлюють самі гравці. На сьогоднішній день існує безліч різновидів гри в хованки. Наприклад: «московські хованки», «піжмурки» і т. д. </span>
Батьки хочуть віддати дочку за багатого нелюба (хай він буде старим, некрасивим чи придуркуватим) – класичний сюжет в українській літературі й фольклорі. «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ'яненка серед них вирізняється: історія ця майже всуціль весела, з хепі-ендом, а крім того, український класик створив у п'єсі колоритний образ Стецька, чиє ім'я використовують як загальну назву.Григорій Квітка-Основ'яненко створив образ Стецька як дурника, з якого сміються – і герої п'єси, і читачі з глядачами. Його не жаліють, не співчувають йому. І така реакція начебто цілком природна й зрозуміла. А чому він потрапляє в ситуацію, коли стає потіхою для інших, – уже зовсім інша історія...У цій історії могли б бути всі передумови для трагічного фіналу. Адже герої балансують на межі і поводятьсядуже по-українськи – плачуть і жаліють себе замість того, щоб зупинитися й прийняти правильне й очевидне рішення: «Ми любимо свої болячки, любимо страждать, плакать, жаліться. Самі придумуємо собі проблеми, щоб поплакати над ними. От і виходить абсурд. А треба встати й зупинитися. Адже й так зрозуміло, як треба жити! Ні, ми довго поплачемо, постраждаємо, де страждати, може, й не треба. Одарці шкода Олексія, він їй дуже подобається... Але ж Кандзюбина худоба! І вони плачуть. А збоку так смішно. А взяв би Олексій молота, та одігнав усіх...».
«Сватання на Гончарівці» – класична українська п'єса.
Я люблю малювати і читати.
Ответ:
Ось вже закінчилося літо,але я завжди буду його пам'ятати.Моє літо розпочалося дуже весело ,я гуляла(гуляв) зі своїми друзями,ходила(ходив) на річку(в басейн),читала(читав) книжки.Потім я поїхала(поїхав) на море зі своїми батьками.Там було дуже весело.Ми з батьками ходили на море кожного дня.На морі завжди були якісь розваги або конкурси.Їхати з моря зовсім не хотілося,але я розуміла(розумів) що дома мене чекають мої друзі.Приїхавши додому я одразу пішла(пішов) гуляти.Ми з друзями пішли в кафе, потім в парк і гуляли до вечора .Літні канікули дуже швидко пройшли.Але в останній день ми з батьками пішли на пікнік.Для мене це літо було найкраще і я завжди буду його пам'ятати.