Решающее морское сражение вблизи мыса Акциум (северо-западная Греция) между флотами Марка Антония и Октавиана Августа завершило период гражданских войн в Риме0/0
Ще у дохристиянський період східні слов'яни мали свою писемність. Місцеве населення користувалося абеткою з 27 літер, з яких 23 відповідали грецькому алфавіту, а 4 (Б, Ж, Ш, Щ) мали слов'янське походження. Літописна інформація про будову палаців княгині Ольги, а також відкриття монументальної ротондоподібної архітектурної споруди, зведеної майже на 50 років раніше славнозвісної Десятинної церкви у самому центрі київського дитинця, переконливо свідчать про те, що ще в дохристиянський період слов'яни мали високий рівень ремесла, певну його спеціалізацію, які давали змогу створювати монументальні споруди на основі синтезу власного досвіду та архітектурних впливів сусідніх народів.
Форсоване піднесення культури, поява нових культурних явищ. Виникнення і становлення Давньоруської держави сприяло помітному культурному поступу східних слов'ян, збагаченню новими здобутками.
<span>Існування власної писемності та освіти — основна ознака цивілізованості народу. Засвідчене археологами значне поширення грамотності на Русі є безпосереднім наслідком розвитку давньоруської освіти. Вже за часів Володимира та Ярослава Мудрого шкільна освіта була важливою сферою загальнодержавної та церковної політики. Про високий рівень розвитку освіти свідчить існуюча в той період диференціація навчальних закладів: палацова школа підвищеного типу (державний навчальний заклад, що утримувався за рахунок князя); школа «книжного вчення» (для підготовки священиків); світська (приватна) школа домашнього навчання (головним чином, для купецького та ремісничого міського населення).</span>
Я знаю второй
2. За линией укреплений Руси и великого княжества Литовского стали скапливаться беглые крестьяне, и другие люди, которые называли себя вольными
людьми – казаками.
То-есть нужно было разделить землю между феодалами и каждый пусть властвует в своей земле.
принятое в российской историографии название немецкого государства в 1871—1918 годах.Официальное название немецкого государства в 1871—1945 годах — Deutsches Reich (Германский рейх), что также переводится как «Германская империя» или «Германское государство» (с 1943 — Großdeutsches Reich, «Великогерманское государство», «Великогерманская империя»). В историографии этот период времени принято делить на Германскую империю (кайзеровскую Германию) (1871—1918), Веймарскую республику (1918—1933) и Третий рейх(нацистскую Германию) (1933—1945). Таким образом, термин «Германская империя» применяют главным образом к кайзеровской Германии, что соответствует термину немецкой историографии Deutsches Kaiserreich. Веймарскую республику и Третий рейх, несмотря на формальную корректность, к данному понятию обычно не относят.Основателями Германской империи считают Отто фон Бисмарка и Вильгельма I Гогенцоллерна. Иногда её называют и «Второй рейх». Германская империя прекратила своё существование в 1918 году в результате Ноябрьской революции.