1 самый большой минус многочисленная бедность
2 почти постоянные болезни зарожения чума
3 грязь по всюду грязь мыться вообще не любили и говорили что если часто мыться можно скоро умереть поэтому старались мыться только на праздниках
4 в последствии интриг королей графов умирали невинные люди
5 медицина была ужасной и многие сейчасные болезни которые лечат дали таблетку завтра уже здоров ,то в англии считали не излечимыми
Ответ:
Объяснение:
В эпоху дворцовых переворотов постоянно усиливалась абсолютная власть монарха, которая опиралась на дворянство (иногда иностранное). Влияние дворянства постоянно росло. К концу эпохи различия между боярами и дворянами стёрлись, вернее боярские роды влились в дворянскую среду, перестали выделять себя из неё. Дворянство усиливалось потому, что его представители совершали дворцовые перевороты и сажали на престол угодных себе кандидатов. Дворянству была выгодна абсолютная власть монарха, потому её ограничение в то время означало бы усиление власти бояр, а значит могло привести к ущемлению прав дворян. ("Дворцовые перевороты").
У 1668 році Петро Дорошенко призначив Дем'яна Многогрішного наказним гетьманом Лівобережної України, оскільки сам був змушений повернутися на Правобережжя. Наступ московських військ під командуванням князя Григорія Ромодановського на Сіверщину (на Ніжин і Чернігів), відсутність військової допомоги від Петра Дорошенка, сильні московські залоги в містах, тиск промосковськи налаштованої частини старшини і православного духовенства (особливо Чернігівського архієпископа Лазаря Барановича) примусили Дем'яна Многогрішного піти на переговори з царським урядом.
З іншого боку, він мав власні амбіції — титулу «Наказного гетьмана Сіверського» йому було замало, прагнув поширити владу на все Лівобережжя. 17 грудня 1668 зібрано елекційну раду в Новгороді-Сіверському:
Таким чином, за допомогою компанійців, Многогрішний був обраний «сіверським гетьманом» та від імені всієї старшини присягнув на вірність царю. Москва втім, з огляду на сумнівний перебіг «вільних виборів» не визнала його титулу до Глухівської наради[5].
Тоді повернулися звідти Максаківський ігумен Ширкович та обозний Петро Забіла, яких посилала торік старшина провести переговори з Московщиною після війни Іоанна Брюховецького. Посли домовилися про обрання нового гетьмана, бо Петро Дорошенко, як гетьман Правобережжя за Андрусівською угодою 1667, яка поділила Україну між Річчю Посполитою й Московією, не міг мати двох сюзеренів.
Первой победой СССР, отмеченной салютом, была победа на Курской дуге. Этот салют состоялся пятого августа 1943 года в честь освобождения городов Орла и Белгорода. В дальнейшем подобными салютами отмечали освобождение всех крупных городов, но этот был первым и историческим.