<span>Я дуже люблю осінь! Це така красива пора року! Самотні дуби одягнулися в рум"янець , іноді тихенько скидають своє пожовкле листя. Як ніжно виглядають притихлі берізки серед прив"ялої трави на величезній, просторій галявині. Лише зрідка чутко шурхіт пташок, мабуть, то стрекоче сорока-білобока. А десь у кущах шелестить білочка, напевно збирає щедрий осінній врожай горішок. Горобці літають навкруги і дзвінко цвірінчать, тому що їм нікуди поспішати. А я гуляю і думаю - яка сонячна і замріяна золота осінь!</span>
Не спускаючись з неба не землю - це дієприслівниковий зворот.
Твір-роздум. Найважче - це творення себе
Людина народжується чистою, як білий аркуш паперу. На ньому згодом життя напише багато чудового і огидного. Але все одно ми повинні заповнювати простір на папері нашої душі, не зважаючи навіть на значні помилки.
Чи вдивлялись ви коли-небудь у рукописи видатних людей, справжніх майстрів? Коли так, ви обов'язково помітите безліч виправлень на шляху до створення шедевру. Так і в житті. Треба докласти неймовірних зусиль, щоб записи твоєї душі були варті поваги. З дитинства батьки, бабусі, дідусі, розповідаючи нам казки або оповідання з життя, навчають бути добрими і лагідними. Стаючи дорослими, ми мусимо вирішувати для себе, як вчинити і як розпізнати добро і зло. За цими орієнтирами можна творити себе. Кожна людина повинна триматися в певних межах, і не має значення, в яких саме. Головне те, щоб вони існували і щоб усе життя зазнавало їхнього впливу. Ми повинні аналізувати себе і робити висновки. Повинні змінювати те, що не узгоджується з особисто нашими принципами.
козаки - це вільні люди, які боролися за незалежність Укрїни від татар та інших загарбників.
Кожна людина має знати про давню історію нашої України, і в тому числі про козаків. Адже саме козаки найвпливовіше діяли на зихист України, її волю. Ми пам*ятаємо їх з леген, пісень, казок. це були сильні волею люди, сміливі, щирі, відважні, завзяті. Вони - гордість України. Вони - воїни нашої країни.
Пам*ять про них ніколи не загине. Ми будемо їх пам*ятати все своє життя.
Твір про літо на 6 речень можна скласти так:
Я обожнюю літо. У цей час я відпочиваю від школи та насолоджуюсь життям. Влітку можна багато мандрувати та гратись. Природа в літні дні радіє разом з людьми. Трави соковито-зелені, дерева та квіти пишні та квітучі. Яке ж чарівне літечко!