Кодекс Наполеона (фр. Code Napoléon), офіційно Цивільний кодекс Франції (фр. Code Civil des Français) — масштабний кодекс цивільного права Франції, розроблений групою юристів під час правління першого консула Французької республіки (потім імператора) Наполеона Бонапарта.
Введений указом Наполеона 21 березня 1804 року (30 вантоза XII року Республіки), ще в часи консульства (консулату), незадовго до проголошення Наполеона імператором. З подальшими поправками діє у Франції, незважаючи на численні зміни політичного устрою, досі й ніколи не переглядався повністю (обмежено діє в таких заморських співтовариствах, що користуються самоврядністю: на Майотті, Новій Каледонії і островах Уолліс і Футуна).
Цари верующие в многобожие :
Хеопс
Хаммурапи
Тутмос
Царь верующий единого живого Бога :
Соломон - самый мудрый правитель (Бог дал ему такую модрость, какой не обладал никто из людей кроме него) .
Бногобожие - это вера в то, что "богов" много , а "единобожие" - это вера в одного (настоящего) живого Бога .
Благотворительность была богоугодным делом, проявлением сострадания по отношению к нищим, а также способ по отношению любви к Богу