В срезу привезли 6 мешков по х кг
В четверг привезли 10 мешков по (х+140) кг
То есть разница между ними 140 кг
10х-6х=140
4х=140
х=35 (кг) в одном мешке в среду;
6*35=210 (кг) -масса 6 мешков, привезенных в среду;
10*35=350 (кг) - масса 10 мешков, привезенных в четверг.
Ответ: масса картошки за среду 210 кг, масса картошки за четверг 350 кг.
Недостаток :Сохранилось основное противоречие в деревне между крупным помещичьим землевладением и малоземельем крестьян, что мешало крестьянам перестроить свое хозяйство на новый лад.
Людина спочатку, будучи істотою цікавим, цікавився історією. І не важливо, чия це історія. Історія людини, держави, а може й усього світу. Адже заглянути в минуле, повчитися помилок предків, отримати уроки невдач і падінь, проаналізувати ситуацію в сьогоденні - ох як буває необхідно. Де ще брати рада, як не у історії. Минуле не змінити, як не старайся, а ось сьогодення і, тим більше, майбутнє, поки воно не стало минулим, людина змінити в силах. Ну, і, нарешті, порадіти, загордитися своїми предками. Відчути себе спадкоємцем великих традицій і звичаїв, зрозуміти закономірності перетворення ідей у матеріальні речі і вчинки, усвідомити свою причетність до подій у сьогоденні і відповідальність за це перед своїми нащадками. Все це надає історія, постійно доводячи свою необхідність не тільки в наукових колах, але й у справах житейських, побутових. Історія не раз показувала свою циклічність. Різниця лише в часі та персонажах. Але події-то повторюються. І повторюються із завидною періодичністю. Адже не можна ж сказати, що історія не показує нам часів, наприклад, розпаду єдиної держави на окремі і незалежні території? Не можна. Було таке вже. Або, наприклад, спроби експансії Російської держави з боку країн Європи? Теж було. І неодноразово. І таких прикладів, якщо придивитися уважніше, можна знайти величезну масу і, відповідно проаналізувати: як всі ці речі «проходили», як їх допускали, як з них викручуватися. Уроків маса і відносяться вони не тільки до держави в цілому, але і до конкретної людини. Адже не дарма авторитетні вчені порівнюють життя та функціонування держави з життям і функціонуванням окремої людини. Зрозуміло, звичайно, що досконально, у всіх проявах та варіаціях, історію вивчити просто неможливо. Адже не можна з точністю стверджувати, про що думав і що відчував той чи інший персонаж, або що послужило поштовхом до певних дій і які причини у цього поштовху, оскільки історія є не тільки списком дій, розташованих у хронологічному порядку, але і переплетенням набагато більшої кількості факторів, ніж час, місце розташування та площу. З одного боку це робить важчою вивчення історії , А з іншого, робить цей процес неповторно цікавим та інтригуючим, оскільки, розуміючи причинно-наслідкові зв'язки стався в той чи інший період події, стає ясно і зрозуміло, що предки були далеко не відсталими дикунами, а могли, знали і вміли щось таке, що стане в нагоді скрізь і в усі часи.
Дата и название:25-26 июля "Медный бунт"; Участники: бояре Милославские, окольничий Ртищев, купец Шорин, простой народ, царские войска. Основные события: "Медный бунт" - был вызван возмущением денежной реформы 1654 г. -введение медных денег, приравненных к серебряным. Это привело к их обесцениванию. Милославские, Ртищев и Шорин обвинялись в сговоре с поляками по чеканке медных монет. Толпа двинулась в Коломенское. Итог: Верные царю войска подавили восстание.
Дата и название: 1-10 июня 1648 г.; Участники: возмущенный народ против политики царского правительства; Основные события: Народное возмущение было вызвано политикой царского правительства, которое ввело налог на соль. Разгром дворов московской знати, убийство Плещеева, Траханиотова. Итог: Власти пошли на уступки.
Дата и название: 1670-1671 гг.; Участники: Народ (казаки, крестьяне) против крепостного права; Основные события: Самое крупное народное выступление 17 века ("Крестьянская война"). Восстали казаки и крестьяне под предводительством Степана Разина против крепостного права и уничтожения дворянства. А так же восстание было связано с бегством крестьян на Дон и возросшей активностью казачества. Итог: Восставшие не добились своей цели: уничтожение дворянства и крепостного права. Расправы над ними были суровыми. Но именно с этого момента русское общество было расколото.
1.Фабрики появились только в ходе индустриальной революции(18-19 век),а это уже было при сформированном капитализме(13-15 века).