Умiй сказати,умiй i замовчати.(сказати-замовчати)
Хочеш бiдьше знати,треба менше спати.(бiльше-менше)
Згода будуе,а незгода руйнуе.(згода-незгода,будуе-руйнуе)
1. Нечутно ступають козацькі коні, спускаючись униз до Бугу (Я. Качура ). 2. Почувши кроки, пташина повернула голівку до нас, вчаїлась (М. Стельмах). 3.1 тільки я, обдираючи ноги, скотився з липи, як на землю стіною обвалилася злива (М. Стельмах).<span> 1. На протилежній горі, у снігах, стоїть самотня хатинка (В. Винниченко). 2. Тут, на околиці селища, під шатром старезних ясенів, нуртувало колись джерело з найменням Попова криниця (В. Гей). 3. Дядько Роман цього ранку, вирушаючи до села, виходить із двору з великим тугим вузлом (О. Гончар). 4. Заходить знадвору батько, напускаючи холоду в хату (С. Плачинда). 5. В останню секунду я, отямившись, кидаюсь навтікача (М. і С. Дяченки). 6. Самовіддано працюючи на благо України, Володимир Вернадський своїми відкриттями істотно збагатив світову науку (С. Ковальчук). 7. Там, позаду, свистіли кулі, спалахували й гасли чиїсь зойки (Б. Антоненко-Давидович).</span>
Моя вулиця імені Генерала Потапова названа на честь командуючого п"ятої армії Південно-Західного фронту. Ці війська захищали наше місто від фашистів у перший рік Вітчитзняної війни.
На ній немає видатних архетиктурних споруд, але тут розташована відома усій Україні молочна фабрика"Рейнфорд". Також є в нас спортивно-розважальний комплекс "Плаза", де полюбляють бувати усі мешканці нашого міста.
Але не за це я люблю нашу вулицю. А за наших мешканців, за її зелені дерева й затишні дворики. Мені дуже подобається жити на моїй вулиці, де я гуляю разом з друзями й батьками.
якщо щось в вас з"явилося нове-напиши, я виправлю.
Щасливi- пощастило, щастя, щасливий