U=0,5*j*(m/M)*(R*T)=0,5*j*P*V; U=u*V; u*V=0,5*j*P*V; P=u/(0,5*j);u=900^3; j=<span>112 270 килопаскалей</span>;
Ыжи как приспособления, облегчающие передвижение по снегу, были известны народам, населяющим Сибирь, Северный Урал, Алтай и Скандинавию, очень давно, примерно 3—4 тысячи лет назад. Такие приспособления — «снегоступы» — в древнейшие времена использовались главным образом на охоте.
При археологических раскопках найдены лыжи различных конструкций, относящиеся к VII—VIII вв. н. э. В те времена, по-видимому, ходили на разных лыжах: одна — короткая и широкая — использовалась для отталкивания, другая — длинная и узкая — для скольжения. Изготовлялись также лыжи, подбиваемые снизу шкурой лося или нерпы. В дальнейшем конструкция этих лыж многократно изменялась и совершенствовалась, постепенно приобретая вид общеизвестных в настоящее время широких охотничьих лыж.
Первые письменные свидетельства о применении лыж как на Руси, так и в Скандинавии относятся к началу XII в.
<span>Начиная с середины XV в. лыжи находят широкое применение в военном деле. История сохранила документы об использовании лыж русскими войсками в борьбе против иноземных захватчиков. Лыжи использовались в отрядах Ермака, повстанческих отрядах Пугачева. С успехом применяли лыжи в боевых действиях регулярные русские войска и партизаны в период Отечественной войны 1812 г.
</span>
если 60° между шнуром и нормалью, то
F=0,5mg/cos60=0.5*1*9.9/0.5=9.8 H
Отв: сила натяжения шнура AB и оттяжки BC =9,8 Н
<span>Наукова картина світу (скор. НКМ) - одне з основоположних понять в природознавстві - особлива форма систематизації знань, якісне узагальнення і світоглядний синтез різних наукових теорій. Будучи цілісною системою уявлень про загальні властивості і закономірності об'єктивного світу, наукова картина світу існує як складна структура, що включає в себе в якості складових частин общенаучную картину світу і картини світу окремих наук (фізична, біологічна, геологічна і т. П.). Картини світу окремих наук, в свою чергу, включають в себе відповідні численні концепції - певні способи розуміння і трактування будь-яких предметів, явищ і процесів об'єктивного світу, що існують в кожній окремій науці [1]. Система переконань, яка стверджує основоположну роль науки як джерела знань і суджень про світ називається сциентизм.
В процесі пізнання навколишнього світу у свідомості людини відображаються і закріплюються знання, вміння, навички, типи поведінки і спілкування. Сукупність результатів пізнавальної діяльності людини утворює певну модель (картину світу). В історії людства було створено і існувало досить велика кількість найрізноманітніших картин світу, кожна з яких відрізнялася своїм баченням світу і специфічним його поясненням. Однак прогрес уявлень про навколишній світ досягається переважно завдяки наукового пошуку. [2] В наукову картину миру не входять приватні знання про різні властивості конкретних явищ, про деталі самого пізнавального процесу. Наукова картина світу не є сукупністю всіх знань людини про об'єктивний світ, вона являє собою цілісну систему уявлень про загальні властивості, сферах, рівнях і закономірностях реальної дійсності [1].
Наукова картина світу - система уявлень людини про властивості і закономірності дійсності (реально існуючого світу), побудована в результаті узагальнення і синтезу наукових понять і принципів. Використовує наукова мова для позначення об'єктів і явищ матерії.
Наукова картина світу - безліч теорій в сукупності описують відомий людині природний світ, цілісна система уявлень про загальні принципи і законах устрою світобудови [3]. Картина світу - системне утворення, тому її зміна не можна звести ні до якого одиничного (нехай і самому великому і радикальному) відкриттю. Мова звичайно йде про цілу серію взаємопов'язаних відкриттів (в головних фундаментальних науках), які майже завжди супроводжуються радикальною перебудовою методу дослідження, а також значними змінами в самих нормах і ідеалах науковості [3].
Наукова картина світу - особлива форма теоретичного знання, яка репрезентує предмет дослідження науки відповідно певному етапу її історичного розвитку, за допомогою якої інтегруються і систематизуються конкретні знання, отримані в різних областях наукового пошуку [4].
Для західної філософії середини 90-х років XX століття відзначалися спроби ввести в арсенал методологічного аналізу нові категоріальні засоби, але разом з тим чіткого розмежування понять «картина світу» і «наукова картина світу» не проведено. У нашій вітчизняній філософсько-методологічній літературі термін «картина світу» застосовується не тільки для позначення світогляду, але і в більш вузькому сенсі - тоді, коли мова заходить про наукові онтологіях, тобто тих уявленнях про світ, які є особливим типом наукового теоретичного знання. У цьому значенні наукова картина світу виступає як специфічна форма систематизації наукового знання, що задає бачення предметного світу науки відповідно певному етапу її функціонування і розвитку [5].
Також може використовуватися словосполучення природничонаукова картина світу [6].
В процесі розвитку науки відбувається постійне оновлення знань, ідей і концепцій, більш ранні уявлення стають приватними випадками нових теорій. Наукова картина світу - не догма і не абсолютна істина. Наукові уявлення про навколишній світ грунтуються на всій сукупності доведених фактів і встановлених причинно-наслідкових зв'язків, що дозволяє з певним ступенем упевненості робити сприяють розвитку людської цивілізації укладення та прогнози про властивості нашого світу. Невідповідність результатів перевірки теорії, гіпотезі, концепції, виявлення нових фактів - все це змушує переглядати наявні уявлення і створювати нові, більш відповідні реальності. У такому розвитку - суть наукового методу<span>.</span></span>