Нічого не робити, лінитися ніби як повітря пити, ні насолоди, ні користі.
Вона не дуже широка, але досить
довга.
З обох боків одно та двоповерхові
приватні будинки, оточені садками.
Оскільки це не центральна вулиця,
то дорожній рух тут досить спокій
ний.
Ні трамваїв, ні автобусів, ні тролей
бусів, тільки зрідка автомобілі проїж
джають по вулиці час від часу.
Це велика перевага — жити далеко
від шуму автомобілів та вихлопних
газів.
Слід також додати, що вулиця знахо
диться недалеко від станцій метро та
тролейбусних зупинок.
Вулиця від початку до кінця засадже
на фруктовими деревами.
Тому можна собі уявити, яка красива
вулиця наприкінці квітня, на початку
травня.
Повітря сповнене ніжного запаху
квітучих абрикосів, яблунь, слив, ви
шень.
Мешканці вулиці утримують її завж
ди у порядку, що також дуже важ
ливо.
Є речі, до яких ми звикаємо: місто,
вулиця, будинок.
Але іноді, повертаючися після на
пруженого дня додому, я милуюся
красою моєї старої, але своєрідної
вулиці.
<span>Добре діло роби<span> </span></span><span>сміло</span><span>.</span>
Жили собі дід та баба, і була в них курочка ряба. Біжить собі Колобок, біжить, а на зустріч йому Лисичка. Бабусю, бабусю, а чому в тебе такі великі зуби? Я коза-дереза за три копи куплена, пів бока луплено, тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами, ніжками затопчу, хвостиком замету, тут тобі і смерть!
