Я вважаю, що тато вчинив розсудливо та справедливо, адже навіщо нищити красу живого лісу? А ось Наталка і Тарас вчинили необачливо, вирубавши ялинку, а потім викинувши її, як стару річ. На мою думку, найкращий вибір було б поставити штучну ялинку, яка б не тільки б тішила своєю красою а й покрасувалася наступного року.
Погляд у малюка був по-дорослому глибокий .Опівдні з-під небесної синяви ллється пісня жайворонка. По селу за чоловіком тягнувся хвіст лихої слави .Від таких слів всередині у нього все стало кипіти .Осінь все ніяк не переходила в зиму, і деревам не вдавалося нарешті заснути .<span>Ми вийшли на відкриту місцину, звідки гірський хребет стало видно у всій красі.</span>
На мою думку,якщо ти зробив щось не правильно або когось скривдив,треба вибачитись перед тією людиною.Не обдумавши ти можеш зробити багато помилок,але потім ти зрозумієш,що не правий.Скривдивши наприклад якусь тварину ти зіпсуєш їй життя.А скривдивши людину ти можеш її принизити,та я думаю,що завжди є вихід і можна вибачитись - це допоможе не тільки забути образу,а й сказати приємне слово.Ми думаємо,що образа забудеться,але людина здатна запам'ятати найменше слово.Нещодавно в нашому класі був випадок,коли двоє найкращих друзів посварилось.Вони довго не спілкувались,та через деякий час вони зрозуміли,що так не можна,і один з них вибачився.Тепер друзі знову товаришують та більше не сваряться і не кривдять один одного.Тож зумів скривдити,зумій вибачитись!
Правильно буде замінити прийменник "з-за" на "ЧЕРЕЗ".
Через якусь там премію.
Наталка і Світланка пішли у ліс по ягоди:
-Наталко, ось там попереду в листі щось ворушиться,давай підійдем блище і подивимся що там.
-Так,мені також цікаво.Ідем!
Коли діти підійшли вони були здивовані там був їжак з грибами.
-Світлано,давай посидимо біля нього і поспостерігаємо за ним,що він буде робити далі.
Не довго сиділи діти,тому що їжачок,мабуть,злякався і почав помаленько відходити.
-Цікаво ми з тобою провели час.Чи не так?
-Звісно.Дякую тобі.
-Бувай!
-Бувай!