Бессмертник песчаный, Безвременник велеколепный, Гравилат речной, Гранат обыкновенный, Вахта трехлистная, Сабельник болотный и другие.
Две системы – нервная и гуморальная – различаются следующими свойствами.
Во-первых, нервная регуляция целенаправленна. Сигнал по нервному волокну приходит в строго определенное место, к определенной мышце, или к другому нервном центру, или же к железе. Гуморальный сигнал распространяется с током крови по всему организму. Будут или нет реагировать ткани и органы на этот сигнал, зависит от наличия в клетках этих тканей воспринимающего аппарата – молекулярных рецепторов (см. главу 3).
Во-вторых, нервный сигнал быстрый, он движется к другому органу, т. е. к другой нервной клетке, мышечной клетке или клетке железы со скоростью от 7 до 140 м/с, задерживаясь при переключениях в синапсах лишь на одну миллисекунду. Благодаря нервной регуляции мы можем сделать что-либо «в мгновение ока». Содержание в крови большинства гормонов увеличивается лишь через несколько минут после стимуляции, а максимума может достигать только через десятки минут. В результате наибольший эффект гормона может наблюдаться через несколько часов после однократного воздействия на организм. Таким образом, гуморальный сигнал медленный.
В-третьих, нервный сигнал краткий. Как правило, залп импульсов, вызванный стимулом, длится не более долей секунды. Это так называемая реакция включения. Аналогичную вспышку электрической активности в нервных узлах отмечают при прекращении действия стимула – реакцию выключения.
Вплив насіннєвої крилатки на ріст однорічних сіянців сосни залишається мало вивченим, хоча це питання має значний науковий і практичний інтерес. Зокрема, відомо, що природні насадження, які формуються з насіння, не позбавленого крилатки, у багатьох випадках біологічно стійкіші і продуктивніші від штучних Метою досліджень було вивчення впливу насіннєвої крилатки на ріст однорічних сіянців сосни звичайної.
Матеріали та методи досліджень. Щоб оцінити роль насіннєвої крилатки у формуванні сіянців сосни звичайної, було закладено досліди у регульованих умовах. У вегетаційні посудини, наповнені ґрунтом зі свіжих борових умов, навесні на глибину 1,0 см було висіяне насіння сосни звичайної борового походження (свіжий бір, А2): перший варіант - насіння без крилаток, другий варіант - насіння з крилатками. Дослід закладено утриразовій повторності по 15 насінин у кожній. Протягом вегетаційного періоду підтримувалась необхідна зволоженість ґрунту, проводились спостереження за термінами появи сходів та інтенсивністю їх росту. У жовтні, після припинення вегетації, досліджено морфометричні показники сіянців та їхніх органів (корінь, стовбурець, хвоя).<span>Результати досліджень. Спостереження за дослідами показало, що проростання насіння в посудинах не було тривалим. Вже через сім діб після закладання дослідів почали з'являтися перші сходи, а ще через п'ять днів цей процес припинився. Надалі нові сходи не були зафіксовані, а ґрунтова схожість на обох варіантах була однаковою і становила 54,8%. Дослідженнями біометричних показників (висота, діаметр, довжина кореня) виявлено, що насіннєва крилатка досить суттєво впливає на їх параметри</span>
1) Гены расположены в хромосомах линейно.
2) Сила сцепления между генами зависит от расстояния между генами, чем меньше это расстояние, тем больше сила сцепления.
3) Сцепление генов нарушает кроссинговер.
